Еліта гине першою: російська армія зазнає величезних втрат у війні на виснаження

Еліта гине першою: російська армія зазнає величезних втрат у війні на виснаження

Бі-бі-сі спільно з «Медіазоною» та волонтерами підтвердили імена 281 753 російських військових, які загинули з початку повномасштабного вторгнення в Україну. З цього числа підрозділи, у яких  вони служили,  відомі у 149 701 особи.

Хоча основна тяжкість втрат лягла на мотострілків, а на десантників і морпіхів припадає лише 10% встановлених смертей, одразу три елітні з'єднання увійшли до похмурого топ-10 військових частин за кількістю загиблих. Це 810-та (2000 убитих, 6-е місце) та 155-а (1829 убитих, 8-е місце) бригади морської піхоти, а також 76-а десантно-штурмова дивізія (1809 загиблих, 9-е місце).

Переродження еліти

Генеральний штаб звик кидати десант і морпіхів у пекло як війська швидкого реагування. Через гостру нестачу часу на відпочинок ці з'єднання не встигають відновлюватися: їх лише ненадовго виводять із передової для символічного поповнення і відразу відправляють на нові напрямки.

Традиційна еліта російської армії сьогодні виглядає зовсім інакше, ніж у перші дні війни. Професіоналів, які пройшли Сирію та роки тренувань, вибили. На їхнє місце йдуть мобілізовані та новоспечені контрактники, яких після мінімальної підготовки кидають у бій.

Яскравим прикладом є історія Святослава Глушеня з Мурманська. Успішний управлінець на «громадянці», колишній підводник із 12-річним стажем, у червні 2025 року отримав повістку. Менше ніж за місяць він пройшов шлях від військкомату до 155-ї бригади морської піхоти. Не маючи піхотного досвіду, він одразу поїхав на фронт молодшим командиром штурмової групи. Через три місяці, у жовтні 2025-го, він рухався з напарником лісосмугою і загинув під ударом FPV- дрону .

Святослав Глушень

Зона смерті та зміна тактики

Загибель Глушеня відбиває сувору реальність боїв 2025-2026 років: невеликі групи піхоти намагаються прорватися до позицій ЗСУ під постійним гулом безпілотників. Масове застосування дронів створило навколо фронту «зону смерті» шириною від 10 до 20 кілометрів, перетворивши будь-яке скупчення людей на легку ціль.

Якщо в перший рік війни (наприклад, під час штурму Гостомелю, де десант втратив не менше 481 людини, або в зимовому наступі на Вугледар у 2023 році) еліту використовували як таран через брак підготовленої піхоти, то до 2025–2026 років штурмовими завданнями зайнялися мотострілки. ВДВ та морпіхів стали залучати для утримання ключових ділянок.

Тим не менш, російське командування продовжує тиснути масою. Як відзначають американські аналітики Майкл Кофман та Грег Уіслер, російська система продемонструвала колосальну здатність генерувати сили та поповнювати втрати:

«Таке нарощування сил та здатність підтримувати цей процес, незважаючи на три роки інтенсивних наступальних операцій з великою кількістю жертв на протяжній лінії фронту, — досягнення в галузі організації та матеріально-технічного забезпечення»

Однак головна проблема армії РФ, на думку експертів, криється не в логістиці, а в нездатності реалізувати цю накопичену масу для реального прориву — особливо зараз, коли дрони та високоточні ракети припиняють будь-які спроби концентрації сил.

Особи та цифри втрат

Портрет загиблих упродовж років війни помітно змінився. 

Добровольці (ті, хто підписав контракт після старту вторгнення) становлять 35% від загальної кількості. Вони йдуть в основному з невеликих сіл та депресивних регіонів, де вербувальникам допомагають фінансові стимули та обіцянки закрити борги (лідирують Башкортостан та Татарстан, де сильна робота волонтерів із пошуку загиблих).

В'язні із тюрем - це 10% підтверджених втрат. 2023 року їх було вдвічі більше — кожний п'ятий. Спад пояснюється тим, що тепер контракти часто укладають ще до суду і такі бійці потрапляють до категорії добровольців.

Мобілізовані – близько 8% втрат. Їхній середній вік — 32 роки, причому 42% з них загинули в перший рік на фронті.

Реальний масштаб

Опубліковані 281 753 імені - це лише вершина айсберга. За оцінками, відкриті джерела (меморіали, некрологи, реєстри) дозволяють зафіксувати лише від 45 до 55% реальних втрат, адже часто тіла загиблих місяцями залишаються лежати на нейтральній смузі.

З огляду на це реальні втрати російської армії можуть становити від 512 278 до 626 118 осіб. Якщо додати сюди 21 000 - 23 500 загиблих бійців формувань так званих ДНР і ЛНР (на кінець 2022 року), а також 2304 північнокорейських солдатів, які загинули в 2024-2025 роках в Курській області (за даними Корейської служби Бі-Бі-Сі) то загальні втрати можуть  сягнути 535 582 - 651 922 осіб.