Хто буде головним конкурентом Зеленського на виборах: 4 претенденти

У фокусі міжнародної уваги знову опинилися перспективи політичного керівництва України та терміни проведення нових виборів. Приводом для бурхливих дискусій стали нещодавні заяви президента США Дональда Трампа, який відкрито закликав не просто до  проведення виборів, а й до зміни лідера в Україні.

Наполягаючи на проведенні голосування, незважаючи на чинний в країні військовий стан, Трамп заявив:

«Думаю, Україні настав час обзавестися новим президентом»

Про можливих конкурентів Зеленського на президентських виборах пише американський тижневик Newsweek

Енергетична криза, угоди Вашингтона та реакція Києва

Тиск із боку Вашингтона посилився на тлі різкого загострення розбіжностей між союзниками. Приводом для жорсткої критики з боку Володимира Зеленського стала нова енергетична угода США, яка відкриває американській стороні доступ до мільйонів тонн російського дизельного палива.

Ситуація посилилася на тлі масштабної глобальної кризи: після початку бойових дій між США та Іраном та перекриття критично важливої ​​Ормузької протоки ціни на пальне на світових ринках злетіли до небес. Це дуже вдарило по позиціях американських виборців напередодні листопадових проміжних виборів. Зеленський назвав укладену угоду «абсолютно жахливою» та охарактеризував її як прямий подарунок Кремлю.

Тим часом, на полі бою зберігається одна й та ж динаміка: українські сили завдають ударів безпілотниками по об'єктах російської нафтогазової інфраструктури, намагаючись позбавити Москву доходів для фінансування кампанії. Росія відповідає масованим обстрілам українських енергооб'єктів, залишаючи великі міста, включаючи столицю, без світла і тепла.

На тлі цього в неділю Дональд Трамп оголосив про досягнення «енергетичного перемир'я», згідно з яким Москва та Київ нібито погодилися негайно згорнути удари по критичній інфраструктурі. Якщо Росія офіційно не підтвердила ці домовленості, то українська сторона висловила подив, зазначивши, що готова дотримуватись режиму тиші лише на умовах дзеркальності. Глава українського МЗС Андрій Сибіга наголосив, що російська сторона порушила перемир'я практично одразу після його оголошення.

Пізніше того ж недільного дня Володимир Зеленський заявив, що українська влада готова організувати загальнонаціональні вибори, але виключно у разі укладання повномасштабного та довгострокового перемир'я терміном на 60 днів.

Суспільні настрої та легітимність влади

Офіційний термін повноважень Володимира Зеленського закінчився ще у травні 2024 року. Москва регулярно використовує цей аргумент для звинувачень у нелегітимності українського керівництва, аналогічну риторику підтримує і Трамп, який дорікає президентові тим, що той ухилятися від виборів під приводом воєнного стану.

Усередині країни соціологічна картина виглядає складнішою. За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), рівень підтримки чинного глави держави залишається значним, проте суспільні настрої змінюються:

Близько 71% українців на цьому етапі виступають проти проведення виборів у розпал бойових дій.

У той же час, частка тих, хто вважає, що Зеленському не варто балотуватися на другий термін, зросла до 46% (порівняно з аналогічними показниками попереднього року). Сам президент поки що не робив остаточних заяв щодо своїх планів на майбутнє.

Додатковим чинником напруги залишаються періодичні корупційні скандали, які торкаються найближчого оточення президента. На цьому тлі експерти та соціологи активно обговорюють можливих претендентів на пост глави держави.

Хто може поборотися за посаду сьомого президента?

Згідно з останніми дослідженнями соціологічної групи Rating Group, політичний ландшафт країни формують декілька ключових постатей.

Валерій Залужний

Колишній головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України у Великій Британії, Валерій Залужний традиційно розглядається як головний конкурент чинного президента. За даними Rating Group, Залужний і Зеленський поділяють лідерство за електоральними симпатіями: за чинного президента готові проголосувати близько 23% респондентів, тоді як колишній головком поступається йому з незначним відривом, збираючи понад п'яту частину голосів. Рівень довіри до Залужного становить вражаючі 64% (проти 53% у Зеленського).

Дженні Метерс, старший викладач міжнародної політики в Університеті Аберістуїта в Уельсі зазначає:

«Швидше за все, на погляди виборців дуже вплине репутація, зароблена кандидатами за внесок у поточний конфлікт. Валерій Залужний може опинитися в сильнішій позиції: його роль голови збройних сил у перші два роки бойових дій була в центрі уваги і загалом оцінювалася позитивно»

Проте через дипломатичну місію в Лондоні Залужний тимчасово перебуває поза активним українським медіаполем і публічно не підтверджує своїх президентських амбіцій.

 Кирило Буданов

Широкої популярності Буданов набув як керівник Головного управління розвідки (ГУР) України. Його образ незмінно асоціюється з твердим, пронизливим поглядом та унікальною стійкістю перед загрозами: російські спецслужби неодноразово намагалися ліквідувати главу української розвідки, а наприкінці 2023 року Київ повідомив про отруєння важкими металами його дружини Маріанни.

На початку 2026 року генерал обійняв посаду голови апарату Зеленського. Буданов зберігає нейтралітет у питаннях майбутньої політичної боротьби та уникає прямих заяв про висунення. Соціологія показує високий рівень довіри до нього — нарівні з президентом (близько 53%), проте у першому турі гіпотетичних виборів за нього готові віддати голоси близько 6,7% опитаних. За словами Дженні Метерс, Буданов має репутацію ефективного військового професіонала, який не любить робити гучних політичних заяв.

 Михайло Федоров

35-річний політик пройшов шлях від значної фігури в цифровізації країни та куратора безпілотних систем до міністра оборони - цю посаду він обійняв у січні 2026 року. Через півроку Федорова було відправлено у відставку на тлі гострої полеміки між ним, президентом і тодішнім головкомом генералом Олександром Сирським.

Звільнення міністра спровокувало хвилю локальних протестів, а його заклик до проведення виборів у воєнний час експерти розцінили як найсерйозніший виклик політичної монополії Зеленського.

Рівень довіри до Федорова становить близько 38%.

Голоси у першому турі готові віддати приблизно 7,6% виборців.

 Дженні Метерс вважає, що Федоров

«Був дуже популярний безпосередньо до і після звільнення, але питання: чи не перегнув він палицю в скаргах після усунення, Є ризик, що його побачать як фігуру, стурбовану швидше особистими перспективами, ніж інтересами країни в цілому»

Петро Порошенко

П'ятий президент України (2014–2019 рр.) сьогодні виступає у ролі помітного опозиційного депутата. Його поразка на виборах 2019 року призвела до влади Володимира Зеленського на хвилі запиту суспільства на оновлення еліт, боротьбу з корупцією та подолання економічного застою.

Правління Порошенка розпочиналося на тлі підйому після подій Євромайдану та протистояння з Росією, проте згодом його рейтинги впали через пробуксування реформ та вплив олігархічних груп. Наприкінці 2021 року проти політика висунули звинувачення у держзраді (пов'язані з фінансуванням сепаратистів на сході країни), які він категорично відкидав як політично вмотивовані. У січні 2022 року Порошенко повернувся до Києва для судових розглядів, а в лютому 2025 року указом Зеленського проти нього було запроваджено жорсткі санкції із заморожуванням активів під приводом забезпечення національної безпеки.

Будучи одним із найбагатших людей України та послідовним прихильником євроінтеграції, Порошенко залишається активним критиком чинної влади, проте аналітики оцінюють його шанси на повернення до вищого крісла як найменш ймовірні.