У Франції масові протести переросли у погроми: штурм мерії, пожежі та понад 270 затриманих

Францію охопила нова хвиля масових протестів, що супроводжуються зіткненнями з поліцією, підпалами автомобілів та нападами на адміністративні будівлі. Найбільш серйозні заворушення сталися у Парижі, Марселі та Ліоні.

До  середини суботи, 17 жовтня, кількість затриманих зросла до 272 осіб. Про це повідомляють Reuters і Associated Press.

Як повідомляє видання Israel Hayom, причиною загальнонаціональних виступів стало зростання незадоволення вартістю життя, проблемами в освіті та діями поліції. Для забезпечення порядку влада задіяла понад 10 тисяч поліцейських та жандармів, однак у низці міст демонстрації переросли у зіткнення та погроми.

Однією з найбільш резонансних подій став штурм будівлі мерії Марселя. Декілька десятків протестувальників виламали вхідні двері і вдерлися всередину, вигукуючи революційні гасла та заклики до взяття Бастилії.

Поліцейським вдалося витіснити учасників заворушень із будівлі, але до того вони встигли пошкодити його внутрішні приміщення.

Мер Марселя Бенуа Пайан повідомив, що нападники розбили вікна, перевернули меблі та повалили на підлогу статую Маріанни – одного із символів Французької Республіки.

Міський голова засудив погром, наголосивши, що право громадян на протест не виправдовує знищення громадського майна.

Після пригоди Пайан провів переговори з президентом Еммануелем Макроном, прем'єр-міністром та головою МВС Лораном Нуньєсом. У Марсель направили додаткові підрозділи поліції та броньовану техніку жандармерії.

Заворушення торкнулися й інших районів міста. Протестувальники розбивали магазинні вітрини та вікна муніципального поліцейського відділку, закидали будівлю димовими шашками. За інформацією правоохоронців, їм вдалося запобігти спробі підпалу.

У Ліоні під час заворушень серйозно постраждав історичний будинок ХІХ століття, у якому розташовувалося міське туристичне бюро.

Учасники погромів розбили вітрини, винесли меблі надвір і підпалили її. Вогонь поширився на будинок, знищивши внутрішні приміщення. За повідомленнями, деякі протестуючі заважали пожежникам боротися з займанням.

Примітно, що будівля вже проходила капітальний ремонт у 2015 році, а пізніше її відновлювали після пошкоджень під час заворушень 2023 року.

У Парижі близько сотні людей у ​​масках атакували штаб-квартиру телеканалу CNews, розбивши вікна будівлі. В інших районах столиці відбувалися сутички із поліцією, а на вулицях горіли автомобілі.

На площі Республіки зібралося близько 15 тисяч демонстрантів. При цьому окремі групи учасників акцій закидали правоохоронців камінням та піротехнікою.

Для розгону протестувальників поліція застосовувала сльозогінний газ. За інформацією Le Parisien, використовувалися також світлошумові гранати.

Лише у Парижі затримали близько 60 людей.

За даними Міністерства внутрішніх справ Франції, до полудня за межами столиці відбулося близько 140 акцій протесту, в яких взяли участь 32 800 осіб.

Нинішня хвиля невдоволення почалася ще у вересні з виступів школярів, які вимагали покращення умов навчання, збільшення кількості викладачів та ремонту навчальних закладів. Згодом до акцій приєдналися студенти, працівники різних галузей та представники руху «жовтих жилетів».

Серед головних вимог протестувальників – зниження вартості життя, покращення фінансування освіти та припинення надмірного застосування сили поліцією.

Додаткове обурення викликало випадки тяжких травм серед неповнолітніх учасників демонстрацій. Зокрема, у місті Ланс 15-річний підліток втратив руку після вибуху світлошумової гранати. За версією поліції, він спробував підняти пристрій та кинути його назад у правоохоронців.

На тлі цих подій внутрішні слідчі органи поліції розслідують не менше 24 випадків передбачуваного надмірного застосування сили.

Президент Франції Еммануель Макрон закликав громадян зберігати спокій і дотримуватися закону, наголосивши на необхідності поважати права інших людей та їхню власність.

Ситуацію ускладнюють суперечки навколо державного бюджету та запланованого скорочення видатків. Уряд сформував спеціальну робочу групу спостереження над розвитком протестів.

Влада побоюється подальшого поширення заворушень, оскільки до масових виступів приєднуються нові громадські групи, а політичні протиріччя країни посилюються.

Нагадаємо, у Києві вимагають відставки Кличка: під будівлею КМДА проходить мітинг (трансляція)