Україна розширює далекобійні удари по Росії: експерти оцінили стратегічний, економічний та політичний ефект тиску

Україна продовжує розширювати можливості поразки цілей на території Росії, застосовуючи безпілотники, які вже долали понад 2 тисячі кілометрів, а також системи з дальністю понад 3 тисячі кілометрів.

Експерти в прес-центрі Києва обговорили, як такі удари впливають на військову систему Росії, її економіку та політичні рішення.

У центрі уваги — наслідки атак для російської логістики, оборонної промисловості, зростання витрат на захист стратегічних об'єктів та можливий вплив цього тиску на готовність Кремля до переговорів. Серед ключових цілей – логістичні вузли, енергетика, військові виробництва та інфраструктура, що забезпечує продовження агресії. За даними липня, з початку року Україна виконала понад тисячу вогневих завдань з нафтових об'єктів, критичних виробництв та системно важливої ​​логістики Росії.

Поразка таких об'єктів змушує росію ремонтувати інфраструктуру, посилювати ППО та відволікати ресурси на прикриття глибокого тилу. Директор Агентства з реформування сектору безпеки Віктор Ягун наголосив, що ефект ударів слід оцінювати як накопичувальний стратегічний процес.

«Дальність ударів по Росії вже перевищує 3000 км. Кампанія змушує росію ремонтувати пошкодження, перекидати ППО, перебудовувати логістику та створювати запаси палива. Це накопичувальний стратегічний ефект у комплексі із санкціями, дефіцитом технологій та зламаними ланцюгами постачання», — зазначив Ягун.

Головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Усс заявив, що удари вглиб Росії змінюють економічні умови ведення війни, руйнуючи класичну російську модель розміщення стратегічних об'єктів далеко від фронту.

«Війна стала війною на виснаження – це війна економік. Далекобійні удари руйнують парадигму Росії, де віддаленість об'єктів вважалася гарантією безпеки», - сказав Усс.

Експерти також відзначили ефективність поєднання deep strikes та middle strikes з ударами по морській логістиці, що дозволяє одночасно впливати на виробництво, постачання та транспортування ресурсів. Важливим напрямом залишається енергетична інфраструктура, обмеження роботи якої впливає як на армію, а й у економічну активність Росії.

Президент Міжнародного інституту досліджень безпеки Олексій Буряченко підкреслив, що зростання вартості війни для Росії може стати фактором політичного тиску.

«Війна повинна коштувати для Росії якомога дорожче. Це так чи інакше підштовхуватиме керівництво до її завершення», - зазначив він.

Україна розширює номенклатуру озброєння: до 2026 року серед далекобійних систем — «Фламінго», «Пекло», «Паляниця», «Нептун» та інші розробки з дальністю до 3 тисяч кілометрів .

Керівник Центру політичної розвідки Олег Постернак зазначив, що удари по території Росії створюють для Кремля внутрішньополітичні виклики , впливаючи на його соціальний договір із суспільством.

«Системні удари України по Росії - виклик для Кремля. Коли соціальний контракт тріщить, владі доводиться або пояснювати, або вдавати, що нічого не відбувається», — сказав Постернак.

Експерти також розглянули політичний ефект розширення географії атак — чи здатні додаткові військові та економічні витрати змусити Росії перейти від ультиматумів до реального переговорного процесу.

Розширення українських далекобійних можливостей впливає одночасно на логістику, виробництво, енергетику, розподіл ресурсів та політичну ціну продовження агресії, формуючи багатошаровий стратегічний пресинг на військову систему Росії.