Енергія з порожнечі: ексвчений NASA створює вічне джерело живлення з квантового вакууму

Колишній вчений NASA заявив про створення вічного джерела живлення з енергії вакууму.

Нещодавно заснований американський стартап Casimir оголосив про розробку принципово нового типу джерел живлення – пристроїв, що черпають енергію з квантових коливань вакууму. За задумом розробників, такі джерела здатні працювати нескінченно довго без жодної підзарядки. Перші комерційні зразки компанія планує представити у 2028 році, повідомляє No worries.

Засновник стартапу — Гарольд «Сонні» Уайт, фізик із багаторічним досвідом роботи в NASA та DARPA. Саме в межах спільних проєктів цих організацій він досліджував ефект Казимира — явище, за якого дві металеві пластини, розміщені у вакуумі на мінімальній відстані одна від одної, починають притягуватися під тиском квантових коливань. Вакуум, попри поширене уявлення про нього як про абсолютну порожнечу, насправді є ареною безперервних електромагнітних процесів і народження віртуальних частинок.

Уайт також відомий у науковому середовищі завдяки дослідженням варп-двигуна. У 2021 році в European Physical Journal він опублікував статтю з обґрунтуванням так званого «бульбашки Алькубьєрре» — теоретичної моделі руху зі швидкістю, що перевищує швидкість світла. У 2024 році інші фізики підтвердили несуперечливість такої концепції в межах нашого Всесвіту. Тоді ж Уайт сформулював ідею конвертації енергії вакуумних коливань у звичайну електрику.

Ключова проблема класичного дослідження ефекту Казимира полягає в тому, що пластини після зближення потрібно повернути у вихідне положення — і на це витрачається рівно стільки енергії, скільки було отримано. Стартап Casimir стверджує, що знайшов спосіб обійти це обмеження. Їхній проєкт MicroSparc передбачає структуру нанопорожнин із масивом електрично з’єднаних нанострижнів. Зовнішній тиск вакуумних коливань впливає на атоми стінок цих порожнин, спричиняючи тунелювання електронів у бік нанострижнів. Так виникає стійкий потік електронів — і, відповідно, постійний струм у ланцюзі. На реалізацію проєкту компанія залучила початкові інвестиції в розмірі 12 мільйонів доларів.

Цільові показники на 2028 рік виглядають скромно, але цілком прикладно: чип розміром 5×5 мм із вихідною напругою 1,5 В і струмом 25 мкА. Теоретики оцінюють максимально досяжну густину потужності подібного пристрою в мікровати на квадратний сантиметр — цього достатньо для живлення автономних сенсорів або IoT-вузлів із наднизьким енергоспоживанням. Масиви таких чипів, за задумом Casimir, дозволять у перспективі отримувати сотні ватів — пристрій розміром із буханець хліба теоретично зміг би заряджати смартфони або забезпечувати побутові потреби.

Наукова спільнота сприймає заяви стартапу з очевидним скептицизмом. Стандартна квантова електродинаміка трактує ефект Казимира як перерозподіл енергії поля, а не як відкритий канал для її видобутку. Постійне отримання корисної роботи з вакуумних коливань потенційно суперечить законам термодинаміки та потребує перегляду фундаментальних положень квантової теорії поля. Доки Casimir не надасть відтворювані вимірювання потужності, спектральні дані й незалежну рецензію у фахових виданнях рівня Nature або Physical Review, MicroSparc залишається надзвичайно сміливою, але поки що непідтвердженою гіпотезою.