Бракує морга: як на Миколаївщині працює під обстрілами звичайна лікарня

У звичайній районній лікарні, яка неподалік передової у Миколаївській області, тепер змушені боротися з тяжкими вогнепальними пораненнями, а ще приймати пологи та рятувати велику кількість людей з інфарктами.

Вони працюють у смертельній небезпеці, а сама робота з війною ускладнилася в рази, йдеться у ТСН .

Лікарня одна з найближчих до передової, тут темрява у коридорах та палатах. "Ми маємо бути непомітними, але працювати треба", - кажуть працівники.

Тут через артилерійські обстріли важко навіть стінам, вони просто тріскаються.

Вікторія Анатоліївна – головний лікар – пишається, що майже всі її підлеглі залишилися на роботі, незважаючи на те, що решити зробили із лікарень мішені.

За спеціальністю Вікторія гінеколог та через війну навички знову знадобилися – допомогла народитися 4 хлопчикам та 1 дівчинці. "Прийняли 5 пологів, хоча ми не законтрактовані на пологи, але ми розгорнути родзал і жінок просто не ризикували вночі відправляти під обстрілами", - каже вона.

Через війну вкрай погано людям із хворим серцем. «У нас зараз 10 тяжких пацієнтів. Ми мали за рік 10 інфарктів на рік, ми вже перевиконали за ці місяці всі свої можливості», — кажуть працівники.

Додалося роботи й у хірурга Андрія Івановича — напередодні тут не було ні світла, ні води, але він наполегливо робив свої операції.

Головний лікар каже, тепер пацієнтам не потрібно купувати ліки за гроші – із потрібного є все.

"Раніше я такого не пам'ятаю, навіть за часів "ковиду" ми не були забезпечені як зараз і медкіаментами, на 100-120 відсотків, єдине, що це використовується щодня", - каже головний лікар.

Але лікарі кажуть, бракує моргу. Відразу вивезти вбитих виходить не завжди.

Деяких пацієнтів тут запам'ятали назавжди, як поранений у голову хлопець. «Просить: «Тільки не йдіть, тільки не відходьте від мене. Я просто знаю, що ви тут. До кожного підійти, з кожним поговорити – важче», – розповідають медики.

Головний лікар упевнена, що її медзаклад витримає ці нелегкі випробування, але вірить, що після перемоги все відбудують.