У Миколаєві попрощалися з військовим льотчиком, учасником Великої Вітчизняної – влада церемонію проігнорувала

У середу, 8 грудня, у Миколаєві провели в останню путь військового льотчика, учасника бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни Георгія Никифоровича Костякова.

Церемонія прощання відбулася в ритуальній залі лікарні швидкої медичної допомоги. Попрощатися з ветераном прийшли його рідні та близькі, а також члени обласного союзу воїнів-інтернаціоналістів і запасу та Миколаївської паланки Запорозького козацтва.

Священник провів чин відспівування, після чого труну завантажили до похоронного транспорту.

Жоден із представників влади попрощатися з ветераном не прийшов.

Георгій Костяков народився 6 травня 1922 року в багатодітній селянській родині (вісім осіб) у селі Фрунзівка Одеської області. З усмішкою згадував, як старша сестра – його нянька – дорікала йому: «У селі не залишилося жодного дерева, куди б ти не видирався». Ще зі шкільної лави мріяв стати льотчиком. Одним із найкращих склав усі норми ГПО та ГСО.

Коли до школи приїхали представники військкомату відбирати учнів 9-10 класів до Одеської школи пілотів, він із радістю погодився. Мати не дуже засмутилася: «Худенький, жовтенький… Не візьмуть його». Але доля розпорядилася інакше: його зарахували до першої групи, у якій навчалося 200 осіб. Згодом було навчання у Ворошиловградській військово-повітряній авіаційній школі імені Пролетаріату Донбасу.

Він не приховував, як разом з усіма зі страхом переживав перші нальоти ворога, бомбардування. Учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни, він став справжнім асом, опанував сім типів літаків. На Іл-2 воював на Прибалтійському фронті 15-ї повітряної армії у складі 232-го Двінського штурмового авіаполку. Брав участь у знищенні оточеного угруповання ворожих військ у Курляндії та визволенні багатьох міст Прибалтики.

Після закінчення війни продовжував службу в Ленінградському військовому окрузі, згодом – на Сахаліні. Авіації присвятив 45 років свого життя. Демобілізувався у 1957 році. Разом із родиною переїхав до Каховки, де працював в аеропорту диспетчером управління повітряним рухом. Упродовж 28 років його портрет прикрашав Алею Слави міста. Його ім’я внесене до Книги пошани авіаторів Херсонської області.

Полковник Костяков був почесним і найстаршим членом Миколаївського обласного союзу воїнів-інтернаціоналістів і запасу Українського союзу ветеранів Афганістану. Попри поважний вік, часто бував у школах та позашкільних закладах. Рідні та онуки ветерана мешкають у Миколаєві.

Помер ветеран у понеділок, 6 грудня. Наступного року йому мало виповнитися 100 років.