Чи справді ми ковтаємо вночі павуків: вчені розкрили правду про сон

Навколо сну існує безліч міфів, від тренувань перед відпочинком до страхітливої думки про проковтування павуків уночі. Наука раз і назавжди спростувала популярні хибні уявлення про сон.

Про це пише Popular Science.

Сон залишається однією з найбільших загадок людського життя. Щоночі ми занурюємось у стан, у якому втрачаємо контакт із зовнішнім світом. Це здається чимось дивним і навіть трохи нереальним.

Не дивно, що навколо сну накопичилось безліч міфів — про те, що заважає нам заснути, що нібито допомагає відпочити, і що відбувається з організмом під час сну.

Нижче — чотири поширені уявлення, які науковці спростували.

Вправи перед сном — не проблема

Багато хто впевнений, що вечірнє тренування може зіпсувати сон. Мовляв, після фізичного навантаження організм «розганяється» і йому важче розслабитись. Але наукові дослідження доводять протилежне. У статті, опублікованій у журналі Sleep Health Національного фонду сну США, дослідниця Ребекка Роббінз з NYU Langone Health і її колеги наголошують:

«За результатами опитувань дорослих американців, вечірні тренування не асоціювалися з порушенням сну у більшості людей. Інші експерименти також не показали погіршення сну після інтенсивних вечірніх занять спортом».

Тобто займатися спортом навіть пізно ввечері — цілком безпечно для сну. Є причини не тренуватися перед сном (наприклад, втома чи особистий графік), але сон до них не належить.

Алкоголь не сприяє гарному сну

Існує популярна думка, що келих вина чи трохи алкоголю перед сном допомагають швидше заснути. Частково це правда, однак сам сон при цьому стає гіршим.

«Алкоголь у вашій системі призводить до фрагментації сну — мозок кілька разів за ніч частково прокидається, перериваючи цикл сну. Кожне таке „пробудження“ повертає вас у легку фазу сну та скорочує тривалість Рем-сну (швидкої фази — ред.)», — пояснила фахівчиня з медицини сну докторка Ненсі Фолдвері-Шефер з Клініки Клівленда пояснює.

У звіті Sleep Health дослідники доходять аналогічних висновків:

«Алкоголь, вжитий безпосередньо перед сном, скорочує час засинання, але викликає порушення сну в другій половині ночі. Загалом алкоголь має негативний вплив на сон, затримуючи початок Рем-фази».

Отже, алкоголь може допомогти заснути, але повноцінного відпочинку він точно не забезпечить.

Те, що ви пам’ятаєте сни, нічого не означає

Одні переконані: якщо пам’ятаєш сни, то спав неспокійно — адже Рем-фаза була порушена. Інші вважають, що це ознака гарного сну, бо сни — показник активної Рем-фази.

Насправді жодна з цих версій не підтверджується науково. Людина може запам’ятати сон і через те, що мала достатньо Рем-сну, і через те, що її фаза була перервана.

«Дослідження сновидінь проводяться за допомогою щоденників снів або шляхом пробудження учасників під час Рем-фази, коли більшість снів і відбувається», — зазначається у дослідженні Sleep Health.

Тому пам’ять про сни залежить від багатьох чинників — одні з них свідчать про якісний відпочинок, інші навпаки. Наукових доказів того, що згадування снів якось пов’язане з якістю сну, не існує.

Павуків уві сні ви не ковтаєте

Міф про те, що люди проковтують у середньому п’ять павуків на рік, з’явився в Інтернеті багато років тому. За легендою, комахи шукають тепло, заповзають до рота людям, що сплять, а ті їх ковтають, не прокидаючись.

Проте Sleep Foundation запевняє: немає жодного підтвердженого випадку, коли це справді сталося.

Є безліч логічних причин цьому не вірити:

• більшість людей сплять із закритим ротом;

• павуки уникають контакту з людьми;

• випадково щось проковтнути уві сні майже неможливо;

• навіть сплячи, люди реагують на дотик, особливо якщо по них щось повзе.

Отже, ймовірність того, що ви проковтнули павука, практично дорівнює нулю. Це принаймні одна річ, про яку точно не варто турбуватись перед сном.

До слова, дослідження показало, що сон у повній темряві може знизити ризик серцево-судинних захворювань (головної причини смерті у світі). Річ у тім, що світло вночі блокує вироблення мелатоніну, порушує циркадні ритми та може підвищувати рівень гормонів стресу і частоту серцевих скорочень.