В Україні, за даними уряду, розрив у зарплатах між чоловіками та жінками сягає майже 19%, а подекуди ця різниця сягає - 25%. Серед причин: неможливість виконувати більший обсяг роботи через завантаженість хатніми справами, нижча оплата "жіночих" професій та відсутність дієвих програм для подолання гендерної нерівності.
Про це у коментарі УНІАН розповіла HR-експертка Тетяна Пашкіна.
"Принаймні ця цифра - це останнє, що ми знаємо, коли вимірювали гендерний розрив, але мені здається, що це було вже не в цьому році. На цифру 18,6-18,7% уряд орієнтувався вже кілька років тому, оскільки була програма, як в Європі, за якою розрив мав становити 13,6%", - сказала Пашкіна.
За її словами, ніяких покращень з цього боку наразі немає. Навіть навпаки - за даними одного з популярних сайтів з пошуку роботи, різниця складала 25%. Вона вважає, що розрив у зарплатах повʼязаний з тим, що жінки, окрім графіка роботи, ще мають "другу" і "третю" зміну, тобто хатнє господарство та догляд за дітьми.
"Задля того, аби виконувати всі три ролі, жінки змушені нехтувати карʼєрою. Тому виникла ситуація: менше робочих годин, гірша карʼєра і менше грошей", - пояснила Пашкіна.
Експертка зазначила, що через повітряні тривоги українські жінки наразі змушені забирати своїх дітей зі шкіл і через це, наприклад, брати віддалену роботу або неповний робочий день чи гнучкий графік. З іншого боку, активне залучення жінок до чоловічих професій мало б додати грошей, але і там не все так просто.
Експертка вказала, що найрівніша зарплата в освіті, тому що там суттєва перевага жінок. При цьому, за її словами, зарплатна нерівність прослідковується не лише в Україні.
"В більшості випадків ми маємо ситуацію, що жінки або на більш низькооплачуваних посадах, або вони довше знаходяться на кожному щаблі кар'єрних сходів через декрет, шлюб, необхідність доглядати за старшими і т.д. І якщо ми кажемо навіть про керівний склад, то жінки - це загалом найменш оплачувані директори", - зазначила вона.
Пашкіна вважає, що в Україні поки немає дієвої державної програми, яка б стимулювала роботодавців до гендерного балансу. А подолати розрив швидко неможливо, оскільки цей процес потребує системних і довготривалих змін.
"Якщо ми подивимось у кого високооплачувані державні посади, скільки ми бачимо жінок серед прокурорів, конституційних суддів, депутатів, міністрів, академіків і так далі? Так історично склалося - на жаль, ми не зможемо це переламати за дві години. Існує велика кількість громадських організацій, державних і міжнародних структур, які намагаються подолати цей розрив, який складається не тільки з зарплати. Але це досить складна система", - підсумувала експертка.
