Як ТЦК в Одесі перетворився на класичну злочинну групу

Події в Одесі, пов'язані із затриманням групи співробітників Пересипського ТЦК, вийшли далеко за межі перевищення повноважень. Йдеться про створення повноцінної кримінальної екосистеми, де державні функції мобілізації стали ширмою для розбою та вимагання.

«Кошмарили» всіх без розбору

Як стало відомо, затримана група діяла не стихійно, а за канонами організованих злочинних угруповань (ОЗУ) 90-х років. Ключовою відмінністю став доступ до закритих баз даних та силове прикриття поліції.

Банда була чітко структурована, всі ролі та функції розписані.

Інформацію постачали навідники – двоє співробітників місцевого райвідділу поліції. Добре знаючи свій район зсередини, вони постачали дані про фінансове благополуччя мешканців: хто купив дорогу машину або затіяв дорогий ремонт у квартирі, хто володіє успішним бізнесом і т.д.

Особливе місце у схемі займав співробітник ТЦК, який вів спосіб життя пересічного обивателя. Сусіди та знайомі навіть не здогадувалися про його місце роботи. Його завданням було втиратися в довіру до «цілей» і з'ясовувати їхнє матеріальне становище.

І, нарешті, безпосередньо співробітники ТЦК на мікроавтобусах, які здійснювали захоплення. Самі учасники банди називали процес психологічного тиску терміном «під кошмар». Жертву вистежували біля будинку чи роботи, затягували у мікроавтобус та починали методично ламати волю.

«Нам начхати на вашу бронь»

Однією з найбільш цинічних характеристик одеської схеми стало те, що в оборот до «перевертнів у погонах» потрапляли навіть люди, які мають відстрочку або броню від мобілізації. Усі законні підстави для відстрочення (броня, інвалідність, вік) не мали жодного значення та не бралися до уваги. Більше того, наявність «білого квитка» робила людину навіть більш привабливою жертвою, оскільки мала на увазі наявність коштів на її оформлення у минулому.

«Ми зараз на твоїх очах рвемо документи і відвозимо тебе до штурмовиків без навчання. А якщо сіпатимешся — поб'ємо і кинемо в посадку. Нам нічого не буде, бачиш - з нами поліція!»

Приблизно за таким сценарієм проходила обробка у мікроавтобусі.

Тих, хто відмовлявся платити на місці, не відпускали. Їх везли до ТЦК та тримали там по кілька днів в умовах інформаційного вакууму. Це «легалізоване катування» було санкціоноване (або як мінімум покривалося) керівництвом військкомату. Навіть якщо документи жертви були в ідеальному порядку, людину виснажували очікуванням і невизначеністю, поки вона не «дозрівала» для угоди.

Діагноз: системна деградація

Історія з перевертнями з Пересипського ТЦК оголює три фундаментальні проблеми сьогоднішньої мобілізаційної системи в Україні.

Легалізація «свавілля» за допомогою соцмереж та ЗМІ. Бандити у погонах ефективно використовували реальне медійне тло. Оскільки соцмережі й так переповнені відео з жорсткими затриманнями, погрози військкомів «зникнути у лісопосадці» сприймалися жертвами як абсолютно реальні. Страх перед системою став головним інструментом пограбування.

Зрощування структур. Участь дільничних поліцій – це критичний маркер. Поліція з органу нагляду перетворилася на орган легалізації злочину. Присутність копів поруч із військкомами знімала у жертви останні ілюзії щодо можливості захисту своїх прав.

Стратегія «перекладання вини». Той факт, що зараз затримані співробітники ТЦК масово дають свідчення на дільничного як на «головника», вказує на спробу системи самоочиститись за рахунок «суміжників». Однак очевидно, що без відома начальника ТЦК функціонування такої групи з багатоденними перетримками було б неможливим.

Одеський інцидент підтверджує: мобілізація у її нинішньому вигляді створила ідеальне живильне середовище для «державного рекету». Коли план на заклик стає інструментом залякування, межа між захисником батьківщини і звичайним грабіжником стирається. На даний момент слідство має у своєму розпорядженні дані про більш ніж десять епізодів, але враховуючи специфіку Одеси, реальна кількість постраждалих може обчислюватися сотнями. І це вже не перший сканадал з ТЦК в Одесі – досить згадати одеського військкома Євгена Борисова, для звільнення якого знадобилося особисте втручання президента Зеленського .

Питання лише в тому, чи стане цей скандал приводом для реальних реформ, чи просто призведе до зміни «кураторів» на потоках.