Кремль підштовхує Будапешт до тиску на Київ, — Тишкевич

Своїм рішенням затримати українських інкасаторів Угорщина перетнула небезпечну межу, що дуже нагадує дії Москви. Не виключено, що саме Москва підштовхує Угорщину до певних дій щодо України. Про це в ефірі телеканалу FREEДOM розповів політичний аналітик Ігар Тишкевич.

За його словами, російський вплив не можна зводити лише до виборів чи політичних кампаній, оскільки йдеться про багаторічну системну роботу.

“Якщо розкладати за складниками, перший — це інструменти так званої російської м’якої сили. Це не тільки вибори. Це системна робота, яка ведеться роками — від культурних проєктів і виставок мистецтва до академічного середовища. Мова йде про колишні кафедри вивчення Радянського Союзу, славістики, Східної Європи, де працює багато російських вчених і докторів наук. Вони формують своє бачення, а через університетські департаменти це бачення потім долинає до європейських політиків”, — пояснив Тишкевич.

Окрему роль, за його словами, відіграє робота з пострадянською міграцією та медіапростором російськомовних громад у Європі.

“Пострадянська міграція — це не тільки росіяни чи етнічні росіяни. Якщо взяти, наприклад, Німеччину, то ті ж казахські німці, російські німці або українські німці багато в чому споживають російськомовний медіапродукт, вироблений у Росії. Це серіальний контент, розважальні програми, інформаційні ресурси та соціальні мережі. Все це формує певне інформаційне середовище”, — зазначив політичний аналітик.

Тишкевич наголосив, що вплив у межах м’якої сили будується на довгостроковому формуванні громадських установок.

“Одне з ключових завдань — це довгострокова підготовка, умовно кажучи, ґрунту. Йдеться про виставлення маркерів “свій — чужий”, формування образу героя і ставлення до зовнішніх подразників. Це системна робота, яку неможливо змінити одним гаслом або мітингом. Такі речі формуються роками і так само довго змінюються. Друга складова — ситуативна. Це або створення порядку, або гра на специфіці конфліктних точок в цільових країнах. І в цьому контексті можна розглядати ситуацію навколо Угорщини та України”, — пояснив гість ефіру.

Політолог нагадав, що напруженість між двома країнами розвивається вже майже десять років.

“Конфлікт між Угорщиною і Україною йде по спіралі наростання приблизно з 2015 року. На початковому етапі приводом став закон про освіту, але реальні причини були ширшими — це і питання трудової міграції, і угорський підхід до так званої етнічної демократії, коли держава прагне зберігати свою діаспору та її економічний потенціал. На жаль, і угорська, і українська сторони вкрай рідко шукали альтернативні майданчики, де можна було б знизити напругу і вийти з цієї спіралі протистояння. Внаслідок конфлікт поступово наростав”, — розповів політичний аналітик.

Він додав, що використання української теми у внутрішній політиці Угорщини можливе тому, що подібні настрої знаходять відгук у частини суспільства.

“Якщо українська тема використовується у внутрішній політиці, значить значна частина населення готова сприймати такі гасла. Політтехнології не створюють страхи і настрої з нуля — вони використовують ті, які вже існують”, — констатував експерт.

На його думку, Росії вигідно збереження напруженості між двома країнами.

“З погляду логіки війни перша теза в будь-якому підручнику — це безпека тилу. Якщо подивитися на західні кордони України, там є цілий ряд потенційних ліній напруги: певні проблеми з Польщею, спіралі ескалації зі Словаччиною та Угорщиною, складні питання з Румунією. Для України завдання — виходити з цих спіралей”, — резюмував Ігар Тишкевич.