Унікальні дані. Робот місяцями працював під льодом Антарктиди й виявив тепло, яке прискорює танення льодовиків

Йдеться про так званий Argo float — це невеликий плавучий робот із датчиками температури та солоності води. Протягом двох із половиною років він дрейфував під льодовиковими шельфами Східної Антарктиди, одного з найважкодоступніших регіонів планети. 

Під час руху на відстань близько 300 кілометрів під льодовиковими шельфами Денмана та Шеклтона робот виконав майже 200 вертикальних вимірювань океану. Даних, які раніше науковці не могли отримати.

У певний момент пристрій зник під льодом на вісім місяців. Дослідники припускали, що він втрачений. Однак після повернення на поверхню робот передав перший в історії океанічний «розріз» з-під льодовикового шельфу Східної Антарктиди. За словами океанографа Стіва Рінтула з австралійської наукової організації CSIRO, пристрою пощастило: він дрейфував під льодом і кожні п’ять днів збирав дані від морського дна до нижньої кромки льоду.

Отримані дані показали різну ситуацію під двома льодовиковими шельфами. Під шельфом Шеклтона, який розташований північніше, науковці не зафіксували теплої води, здатної спричинити швидке танення знизу. Натомість під льодовиком Денмана тепла вода вже присутня. Цей льодовик потенційно може підвищити глобальний рівень моря на 1,5 метра.

Вимірювання свідчать, що навіть незначне збільшення шару теплої води під льодом може суттєво прискорити танення та зробити відступ льодовика нестабільним. Важливу роль у цьому відіграє тонкий, близько 10 метрів, прикордонний шар води безпосередньо під льодом. Саме в ньому визначається швидкість танення.

Робота під льодовими шельфами майже неможлива, оскільки їхня товщина може сягати сотень і тисяч метрів. Буріння льоду є дуже дорогим і рідкісним, тому роками вчені могли лише припускати, що відбувається під льодом. Argo float дозволив отримати реальні дані, хоча й зі складнощами. Через лід робот не міг спливати на поверхню, передавати сигнал супутникам і визначати своє точне місцезнаходження.

Щоб відновити маршрут пристрою, дослідники аналізували моменти, коли він торкався льоду зверху і фіксував глибину його нижньої кромки. Ці дані зіставили із супутниковими знімками, що дало змогу відстежити шлях робота під льодом.

Науковці вважають, що використання більшої кількості таких роботів уздовж антарктичного узбережжя дозволить краще зрозуміти, наскільки льодовикові шельфи вразливі до потепління океану. Це також допоможе зменшити невизначеність у прогнозах майбутнього підвищення рівня моря.