Жінка отримала відповідь на резюме через 48 років: ким вона хотіла працювати та як склалася її доля

Жінка, яка 48 років мучила себе здогадками, чому на її заявку на роботу її мрії ніхто не відповів, нарешті з’ясувала причину.

Як пише BBC, 70-річна британка Тізі Годсон не повірила своїм очам, коли відкрила поштову скриньку і виявила, що її оригінал листа з проханням влаштуватися на роботу каскадеркою на мотоциклі, надісланий в січні 1976 року, всі ці роки застряг за шухлядою поштового відділення.

Попри те, що лист загубився на пошті, ця невдача не стала на заваді її відчайдушній кар’єрі, оскільки вона знайшла роботу та об’їздила весь світ.

Описуючи повернення листа як “дивовижний”, Годсон сказала: “Я завжди дивувалася, чому мені так і не відповіли про цю роботу. Тепер я знаю чому”.

У верхній частині листа від руки було написано наступне: “Запізніла доставка поштовим відділенням Стейнса. Знайдено за ящиком [sic]. Запізнився лише на 50 років”.

Тізі Годсон не знає, хто повернув листа, і як він взагалі потрапив до неї.

“Як вони знайшли мене, коли я переїжджала більш ніж 50 разів, і навіть чотири чи п’ять разів змінювала країну – це загадка”, – каже вона. “Для мене так багато значить отримати його назад через стільки часу. Я дуже чітко пам’ятаю, як сиділа у своїй квартирі в Лондоні і друкувала листа. Щодня я шукала свою пошту, але там нічого не було, і я була дуже розчарована, тому що я дуже, дуже хотіла бути каскадеркою на мотоциклі”.

На щастя для Годсон, тиша, що настала після її заяви, не завадила їй шукати іншу роботу. Вона переїхала до Африки, працювала змієловкою і заклинателькою коней, навчилася літати і стала пілотесою вищого пілотажу та льотною інструкторкою.

Озираючись на лист, який вона надіслала, коли лише починала свою кар’єру, Годсон каже: “Я була дуже обережною, щоб люди, які шукали каскадера, не знали, що я жінка, інакше я думала, що у мене не було б жодного шансу навіть на співбесіду. Я навіть здуру сказала їм, що мені байдуже, скільки кісток я можу зламати, бо я вже звикла до цього. Здається неймовірним, що через стільки часу я отримала листа назад. Якби я могла поговорити зі своєю молодшою сестрою, я б сказала їй, щоб вона пішла і зробила все те, що зробила я. Я прожила такий чудовий час у житті, навіть якщо зламала декілька кісток”.