Бюджетний фінал Миколаєва: модерновий експеримент із порожньою кишенею

Тижневий марафон «на вухах», безсонні ночі чиновників та депутатів, пафосні гасла про «модернову методику» — все це закінчилося передбачуваним пшиком. Миколаїв увійшов у 2026 рік із головним фінансовим документом, який більше нагадує не план розвитку міста, а схему з перекачування коштів у потрібні русла.

Ми проаналізували підсумки «експерименту» мера Олександра Сенкевича та голови бюджетної комісії Федора Панченка. Результати шокують.

Як у Миколаєві за добу розподілили мільярди

1. Смерть бюджету розвитку

Головний індикатор майбутнього будь-якого міста – це інвестиції в інфраструктуру. Тут цифри говорять голосніше за слова. У 2026 році на розвиток Миколаєва закладено лише 300 млн грн.

Для розуміння масштабу катастрофи достатньо поглянути на динаміку спеціального фонду:

- 2024: 1,8 млрд грн

- 2025: 2,1 млрд грн

- 2026: 0,3 млрд грн (плюс примарні 500 млн залишків)

Місто фактично позбавили інвестиційного майбутнього. Поки інші громади виборюють відновлення, Миколаїв добровільно йде в режим стагнації.

2. Чиновники-примари та органи без завдань

Нова методика породила управлінські «кентаври». У бюджеті передбачені величезні витрати на утримання штатів, які фактично непрацездатні – просто відібрали інструменти для роботи.

Управління капітального будівництва (УКБ): Люди є, фонд заробітної плати зарплати є, а ось грошей на будівництво - ні. Чим займатимуся співробітники УКБ – не зрозуміло. Просто отримувати зарплату «ні за що» та сидіти в офісі?

Районні адміністрації: Більше 40% їх бюджету йде на самозміст (зарплати, комунальні платежі). Функції залишилися на папері, перетворюючи ці структури на дорогі декорації.

Департаменти: Енергоефективність та фінконтроль продовжують проїдати гроші, хоча їх офіційно вже засудили до ліквідації.

3. Комунальний інкубатор: КП «на повному пансіоні»

Замість того, щоб приносити прибуток, миколаївські КП остаточно перетворилися на бюджетних утриманців. 2026 року вони змінюють статус: тепер це не суб'єкти господарювання, а фактично бюджетні установи на повному пансіоні.

Гірка правда про «прибутковість» за 2025 рік:

«Миколаївкомунтранс»: 8,3 млн грн податку на прибуток.

Комбінат харчування: 1,5 млн. грн.

Інші: Суми менше 100 тис. грн (рівень кіоску з шаурмою).

При цьому місто продовжує платити їм зарплати та закривати рахунки за комунальні послуги, не вимагаючи натомість ні ККД, ні ефективності.

4. Золоті «пилососи» бюджету

Найбільш цинічна частина бюджету – це утримання комунальних гігантів-монополістів. «Миколаївоблтеплоенерго», «Миколаївелектротранс» та «Миколаївводоканал» разом з «Миколаївськими парками» стають справжніми чорними дірками.

30% всього бюджету міста (1,5 млрд грн) йде на утримання КП.

Через внески до статутних фондів та компенсації тарифів мільярди громади перекочують до структур, які регулярно фігурують у корупційних скандалах. Це аномалія, яка має нічого спільного з ринковою економікою.

5. Удар у спину апарату

Найбільш демотивуючим результатом став «сюрприз» для пересічних працівників виконкому. Фонд оплати праці скоротився з 2,0 млрд. грн. до 1,3 млрд. грн.

Бюджетний пофігізм: як Сенкевич підвищував зарплати миколаївським чиновникам

Мінус 700 мільйонів – це не просто цифра. Це:

- масові скорочення.

- урізання виплат.

– Повна деморалізація тих, хто реально тягне на собі міську роботу.

Кошти, які б могли утримати професіоналів, просто перекинули на «підтримку» комунальних підприємств.

Політичний проект замість фінансового документа

Навіщо було ламати класичну процедуру, передбачену Бюджетним кодексом? Навіщо було ставити місто «на вуха»? Відповідь проста: бюджет «імені Сенкевича-Панченка» — це не про місто, це про політику.

Поки мер мріє високими амбіціями, лояльність підлеглих тане на очах. Але, схоже, ставку зробили інше. Як говорить народна мудрість: «Далі покладеш - ближче візьмеш». Збирати величезні суми на рахунках підконтрольних КП набагато зручніше та безпечніше, ніж розподіляти їх прозоро через профільні департаменти.

Експеримент завершено. Місто залишилося з боргами, без перспектив розвитку та з демотивованим апаратом. Натомість із «модерновою» методикою.