Держава хоче знати, що в українців у тарілках та гаманцях. Навіщо?

2026 року Державна служба статистики України (Держстат) остаточно вийшла зі «сплячки», в якій перебувала з початку повномасштабного вторгнення. Після чотирирічної паузи відомство відновило масштабні польові роботи, метою яких є тотальна ревізія реального рівня життя населення. Проте експерти та юристи бачать у цій активності не лише потяг до точних цифр, а й фундамент для жорсткої податкової реформи.

Від «цифрових кочівників» до вмісту холодильника

Січень 2026 ознаменувався запуском «Обстеження робочої сили». Вперше до фокусу уваги потрапили не лише класичні наймані робітники, а й учасники гіг-економіки. Держстат офіційно почав цікавитися доходами від платформ:

Транспорт та доставка: Uklon, Glovo.

Медіа-контент: YouTube-блогери та стримери.

Фріланс: самозайняті фахівці, які раніше випадали з офіційної статистики.

Паралельно з цим уряд інтегрував до Трудового кодексу чіткі «ознаки трудових відносин». Це означає, що дані опитувань можуть опосередковано підтвердити схему, коли фактичний найманий співробітник маскується під ФОП (фізична особа-підприємець) для оптимізації податків.

 18 тисяч домогосподарств "просвітять" як на рентгені

З березня по червень 2026 року проходить другий етап – масштабне опитування про добробут 18 200 домогосподарств у 22 регіонах. Дослідження проводиться за європейським стандартом EU-SILC (Statistics on Income and Living Conditions), що є обов'язковою умовою євроінтеграції.

Що саме хочуть знати інтерв'юери?

Анкети №2-ЕО-Дуж і №3-ЕО-Дуж включають питання, що часом межують з втручанням у приватне життя:

Раціон харчування: частота споживання м'яса та риби.

Фінансова стійкість: здатність оплатити раптову покупку або ремонт меблів.

Житлові умови: рівень перенаселеності та наявність інтернету.

Приховані доходи: використання службового авто в особистих цілях та доходи «готівкою».

Офіційно Держстат запевняє, що дані, отримані в ході опитування, є суворо конфіденційними та використовуватимуться лише у узагальненому вигляді.

«Інформація не передається правоохоронним органам, ТЦК чи будь-яким структурам. Результати публікуються лише у зведеному вигляді»

Наскільки можна вірити в такі заяви, судіть самі.

Тиск МВФ та «непрямі методи»

Активізація Держстату збіглася із призначенням нового керівництва в особі Арсена Макарчука (екс-глава департаменту стратегії НБУ). Під його керівництвом відомство не просто оновлює сайт, а й переходить на модель Data-driven decision making — прийняття державних рішень виключно на основі даних.

Проте економічні експерти налаштовані скептично. Голова Спілки споживачів комунальних послуг   Олег Попенко зазначає, що поновлення опитувань — це «промацування ґрунту» перед закручуванням податкових гайок.

«Про те, що в Україні офіційні та реальні доходи громадян — дві великі різниці, знають і влада, і міжнародні партнери. У МВФ виникають питання, чому їхні платники податків утримують країну, де внутрішній збір податків залишається на низькому рівні», — пояснює Попенко.

Згідно з меморандумом з МВФ, Україна зобов'язалася реформувати систему оподаткування доходів фізичних осіб. Дані Держстату про «індекс Джіні» (рівень нерівності) та реальні витрати можуть стати базою для запровадження непрямих методів контролю доходів. Якщо сім'я заявляє, що їсть м'ясо тричі на день і має автомобіль, але офіційно декларує мінімалку, це стане тригером для податкових органів у майбутньому.

Думка експертів та правовий аспект

Адвокат Ростислав Кравець нагадує про добровільність процесу:

«Громадяни не зобов'язані відповідати на запитання Держстату. Краще не поспішати відкривати сімейну бухгалтерію представникам відомства»

Незважаючи на анонімність, експерти вказують на ризик використання «зведених даних» для обґрунтування:

- скасування частини субсидій та соціальної допомоги (на основі даних про «ризику бідності»)

- підвищення акцизів та податків на «цифрові доходи»

- впровадження прогресивної шкали оподаткування

Реформа Держстату, яка щедро фінансується західними грантами, перетворює статистику з інструменту науки на інструмент фіскального планування. Держава хоче точно знати обсяг тіньового пирога, перш ніж розрізати його податковим ножем.