Гей-пару засудили на сто років за мерзенне насильство над прийомними дітьми

Резонансний судовий процес в окрузі Уолтон, штат Джорджія, завершився безпрецедентно суворим вироком для пари, яка тривалий час вважалася втіленням успіху та благополуччя. Вільям та Закарі Зулок , які стали «особами» ЛГБТ-спільноти регіону, були визнані винними у створенні системи домашнього насильства над своїми прийомними синами.

Про мерзенний злочин пише британське видання Daily Mail

Від усиновлення до «будинку жахів»

Історія почалася у 2018 році, коли пара всиновила двох хлопчиків (на той момент 3 та 5 років) через агенцію «Діти Божі». Дітей було вилучено з біологічної сім'ї через наркозалежність батьків, що мало стати для них шансом на порятунок. Проте реальність виявилася прямо протилежною.

Слідчі вийшли на слід злочинців завдяки сигналу від Національного центру по зниклими та експлуатованими дітям (NCMEC). Google зафіксував завантаження забороненого контенту з IP-адреси, що належить Зулокам. Обшук на їхній віллі вартістю майже мільйон доларів виявив жахливі подробиці:

• 7 терабайт цифрових доказів (фото, відео, листування);
• Записи з камер внутрішнього спостереження, що фіксували насильство у різних частинах будинку;
• Докази того, що злочини відбувалися систематично в період із 2019 по 2021 рік.

Як зазначив прокурор округу Алкові Ренді Макгінлі:

«Двоє обвинувачених справді створили будинок жахів, потураючи своїм доволі брудним бажанням і поставивши їх вище за все інше»

Мережа педофілів та їх співучасники

Згідно з матеріалами слідства та публікацій у Daily Mail, Зулоки не просто катували дітей, а й активно «рекламували» свої дії в закритих чатах. Вони переписувалися з іншими педофілами — Хантером Лоулессом та Луїсом Віскарро-Санчесом. У Snapchat Закарі Зулок відкрито пропонував Лоулессу «спостерігати» за процесом насильства над сином.

Лоулесс і Віскарро-Санчес також отримали тюремні терміни (20 і 60 років відповідно), проте їхні справи розкрили лякаючу легкість, з якою педофіли обмінюються контентом у сучасних месенджерах.

Як це стало можливим?

Найбільше обурення громадськості викликало те, що Закарі Зулок зміг стати прийомним батьком, маючи темне минуле. За даними The Atlanta Journal-Constitution, у 2011 році його вже звинувачували у зґвалтуванні дитини. Тоді справа не дійшла до суду через «брак доказів», але сам факт наявності такої заяви в поліції мав закрити йому шлях до опікунства.

Агентство «Діти Божі», через яке проходило усиновлення, наразі припинило своє існування. Залишається незрозумілим, чи проводилася перевірка біографії (background check) належним чином. Парадоксально, але за рік до арешту Зулоки подали запит на усиновлення ще однієї дитини – дворічної дівчинки.

 Справедливість без права на вихід

Суддя Джеффрі Фостер виявив максимальну жорсткість. Обидва чоловіки визнали провину за низкою тяжких статей: содомія за обтяжливих обставин, інцест та сексуальна експлуатація дітей.

Вирок був суворим: по 100 років позбавлення волі кожному без права на умовно-дострокове звільнення (УДЗ).

Крім того, суддя призначив довічний випробувальний термін після виходу (який фактично неможливий).

Прокурор Макгінлі наголосив на стійкості жертв, яким зараз 10 і 12 років:

«Розбещеність обвинувачених, хоч і здається безмежною, у будь-якому випадку поступається рішучістю тих, хто боровся за справедливість... Стійкість юних жертв воістину надихає»

Цей випадок став гучним прецедентом у США, який підняв дискусію про необхідність реформування приватних християнських та світських агентств із усиновлення, які часто не мають доступу до закритих баз даних поліції про «підозрілі» інциденти, які не закінчилися вироком.

Для дітей, які пережили «будинок жахів», цей вирок став точкою неповернення до безпеки, але юридична спільнота Джорджії визнає: цей випадок оголив глибокі дірки в системі захисту прав неповнолітніх, де зовнішнє благополуччя опікунів засліпило соціальні служби.