Найнебезпечніша у світі інфекція продовжує поширюватися: ВООЗ просить допомоги

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) заявила про серйозне погіршення ситуації з поширенням лихоманки Ебола в Демократичній Республіці Конго (ДРК) та закликала міжнародне співтовариство терміново збільшити фінансування протиепідемічних заходів. За оцінкою організації, протягом найближчих трьох місяців на боротьбу з інфекцією потрібно близько 115 млн доларів, проте на даний момент забезпечено лише трохи більше третини необхідної суми.

Про поширення найнебезпечнішої в світі інфекції повідомляє Бі-Бі-Сі

Згідно з останніми даними, в ДР Конго зареєстровано 344 підтверджені випадки зараження вірусом Ебола, при цьому 60 людей померли. Захворювання також поширилося на територію сусідньої Уганди, де виявлено випадки інфікування та зафіксовано смертельні наслідки.

Генеральний директор ВООЗ Тедрос Адханом Гебрейєсус зазначив, що в перші тижні спалаху вірус поширювався швидше, ніж розгорталися заходи реагування. За його словами, завдяки зусиллям влади ДРК та міжнародних партнерів ситуацію поступово вдається стабілізувати, проте ризик подальшого розповсюдження інфекції залишається високим.

Окреме занепокоєння ВООЗ викликає запровадження рядом держав обмежень на поїздки та перетин кордонів. В організації вважають, що такі заходи не зупиняють вірус, але ускладнюють доставку медичного обладнання, ліків та гуманітарної допомоги до постраждалих районів. Замість закриття кордонів фахівці рекомендують посилений санітарний контроль в аеропортах, морських портах та на прикордонних пунктах пропуску.

Небезпечний штам без схваленої вакцини

Поточний спалах пов'язаний зі штамом вірусу Ебола «Бундібуджіо» - одного з найрідкісніших різновидів захворювання. На відміну від вивченого штаму Заїр, проти якого існують зареєстровані вакцини, для варіанту Бундібуджіо на сьогоднішній день не існує схвалених засобів специфічної профілактики.

Спочатку випадки захворювання було виявлено у провінції Ітурі на сході ДР Конго. Пізніше вірус поширився на Північне та Південне Ківу, а потім проник на територію Уганди. Фахівці зазначають, що інфекція могла циркулювати у регіоні протягом кількох тижнів до офіційного виявлення, що значно ускладнило її локалізацію.

Конфлікт заважає боротьбі з епідемією

Одним із ключових факторів, що ускладнюють роботу медиків, залишається нестабільна обстановка у східних районах ДРК. У провінції Ітурі продовжуються збройні зіткнення, а медичні установи неодноразово зазнавали нападів. Через проблеми з безпекою фахівці не завжди можуть оперативно виявляти нові випадки захворювання та відстежувати контакти інфікованих людей.

Додаткові проблеми створюють обмежені можливості лабораторної діагностики. Незважаючи на розширення мережі тестування, значна кількість підозрілих випадків, як і раніше, потребує перевірки. За оцінками ВООЗ, ефективність відстеження контактів поки що залишається недостатньою для повного контролю за поширенням вірусу.

Дефіцит засобів захисту

Медичні працівники, які перебувають на передовій боротьбі з Еболою, стикаються з нестачею засобів індивідуального захисту. Міжнародна рада медсестер раніше попередила, що запаси захисних костюмів, масок та рукавичок у низці районів стрімко скорочуються.

Вірус передається через прямий контакт з біологічними рідинами зараженої людини - кров'ю, слиною, потім блювотними масами та іншими виділеннями. Тому використання спеціальних захисних комплектів залишається однією з головних умов безпеки медичного персоналу.

Міжнародна спільнота посилює підтримку

На тлі зростання кількості хворих на ВООЗ спільно з Африканським центром з контролю та профілактики захворювань готує розширений план реагування. Міжнародні партнери вже спрямовують додаткове фінансування, обладнання для лабораторій та мобільні медичні бригади.

Експерти наголошують, що ситуація поки не становить високого ризику для більшості країн світу, проте зберігає серйозну загрозу для регіону Центральної та Східної Африки. Особлива увага приділяється прикордонним територіям та великим транспортним вузлам, якими вірус може поширюватися далі.

На думку фахівців, саме затримка із виявленням перших випадків стала однією з причин швидкого розширення географії спалаху. Зараз головними завданнями залишаються рання діагностика, ізоляція хворих, відстеження контактів та забезпечення медичних закладів необхідними ресурсами. Від того, наскільки швидко вдасться посилити ці заходи, залежатиме розвиток епідеміологічної ситуації.