Провал на ім'я ожеледиця: хроніка паралічу міської влади Миколаєва

Січнева ожеледиця в Миколаєві яскраво продемонструвала городянам чим насправді є нинішня міська адміністрація. Звичайна, загалом, негода, яка, за ідеєю, мала б стати штатною ситуацією для комунальних служб, несподівано перетворилася прямо-таки на катастрофу місцевого масштабу. Декілька непогожих днів, починаючи з 27 січня, продемонстрували повну безпорадність мерії на чолі з Олександром Сенкевичем, яка в критичний момент просто «зникла з радарів».

Місто, яке завмерло

Миколаїв перетворився на зону підвищеного ризику буквально за лічені години. Дрібний дощ у поєднанні з мінусовою температурою привів до того, що все навколо почало покриватися крижаною кіркою. Фізика цього процесу зрозуміла навіть школяру, проте мабуть, зовсім не доступна чиновникам. Міські вулиці швидко почали перетворюватися на ковзанку, проте реакція нашого «місцевого самоврядування» була нульовою. Варто зазначити, що про негоду синоптики повідомляли заздалегідь, як мінімум, за тиждень - цілком достатньо, щоб підготуватися. Ці попередження бачили всі — не помічали їх лише міські чиновники на чолі з мером.

Найбільш показово ситуація виглядала на Соборній. Ця «вітрина Миколаєва» дві доби виблискувала, наче ковзанка. Перехожі, які ризикнули пройтися головною пішохідною вулицею міста, змушені були пересуватися дрібними кроками, балансуючи обома руками немов канатохідці в цирку. Раз за разом  з різних боків чулося «Ой!» - і лунали звуки падіння. Стільки лайливих слів на свою адресу миколаївські чиновники не отримували вже давно. І не дивно – влада, яка так любить хвалитися проектами з благоустрою, не змогла організувати банальне посипання піском навіть головної пішохідної вулиці. І це не просто недбалість — це демонстративна відмова від виконання своїх обов'язків.

Статистика на крові та переломах

Поки в кабінетах мерії чекали, що "само розтане", у травмпунктах міста розгорталися справжні драми. Цифри, надані медустановами, звучать як зведення з фронту:

Триразове зростання навантаження: Замість звичних 30 пацієнтів — майже сотня за один день лише в одному травмпункті ЛШМД.

Сотні постраждалих: З огляду на те, що повні дані по всіх районах ще збираються, кількість травмованих городян обчислюється сотнями.

Дитячий травматизм: 29 постраждалих дітей лише за одну добу, з яких половина опинилася на лікарняних ліжках.

Це не неминучі наслідки негоди. Це результат прямої бездіяльності комунальних служб, тих, на чиє розпорядження на вулиці мала вийти техніка, вулиці та тротуари оброблені протибледними реагентами або, хоча б, просто піском.

Але виявилося, що двома днями бездіяльності за умов ожеледиці головотяпство чиновників миколаївської мерії не обмежується. Головне було попереду. Після «льодяних» днів 27 та 28 січня погода покращала і городяни полегшено зітхнули: «Ну все — пронесло!». Та виявилося, що радіти рано — в ніч на 31 січня знову пішов «крижаний дощ». Здавалося б, що тут мер Сенкевич разом зі своїми підлеглими візьмуть реванш за жахливий провал на початку тижня. Вже цю негоду вони, навчені гірким досвідом, зустрінуть як годиться: вийде техніка, підуть самоскиди з піском, двірники з відрами, все замерехтить-закрутиться. Ага - як би не так. Ті, хто ризикнув вийти з дому вранці в суботу, 31 січня, сильно про це пошкодували. Сценарій повторився з точністю до дрібниць: ті самі слизькі вулиці, ті самі зледенілі тротуари, переламані руки-ноги, розбиті автомобілі. Навіть улюблене дітище мера Сенкевича — Сіра площа — виглядала неначе свіжозалита ковзанка. І лише сніг, що випав у ніч з суботи на неділю, трохи «підсолодив пігулку» - сором'язливо прикрив результати чиновницької бездіяльності.

«Винні всі, крім нас»

Але, може, хтось, хояа б, поніс відповідальність за все це неподобство? Когось покарали — хоч би у науку іншим? Ні, цього також не було. Замість того, щоб визнати провал і взяти на себе відповідальність, мер Сенкевич обрав тактику, яка вже стала фірмовим стилем його адміністрації: перекладання своєї вини на інших.

Зі слів мера виявляється, шо у бездіяльності міських чиновників винні... власники магазинів, керуючі компанії та ОСББ — будь-хто, крім структури, що розпоряджається міським бюджетом. Це вони, прості городяни, мали дружно вийти на вулиці з лопатами, відрами,  з піском. Вони, а не міські комунальні служби, мали обробити зледенілі дороги та тротуари. Спроба зняти з себе відповідальність і перекласти її на інших у вустах мера виглядає не просто жалюгідно, а образливо. Миколаївці сплачують податки не для того, щоб у критичний момент чути від мера безглузді виправдання.

Ожеледиця як дзеркало кризи влади

Події останнього тижня січня показали: Миколаїв беззахисний перед будь-яким викликом, що виходить за межі сонячної погоди. Безпорадність влади у питаннях боротьби з ожеледицею ставить під сумнів її здатність керувати містом у принципі.

Коли адміністрація сподівається на потепління як на єдину стратегію порятунку, це означає лише одне: місто залишилося без управління. Миколаївці заплатили за цей урок своїм здоров'ям, часом та грошима. Питання лише в тому, чи будуть зроблені висновки, чи місто так і чекатиме на весну як єдиного ефективного «комунальника».