Штучний інтелект призводить до деградації розуму - попередження нейробіолога

Сам собою штучний інтелект (ІІ) перестав бути причиною розвитку деменції. Проте фахівці попереджають: надмірна довіра до інтелектуальних систем може послабити механізми мозку, які допомагають зберігати когнітивне здоров'я людини в літньому віці.

Про потенційну небезпеку використання штучного інтелекту йдеться у статті, опублікованій німецьким виданням Business Insider

Таку думку висловила нейробіолог-теоретик Вів'єн Мінг, головний науковий співробітник дослідницької групи Possibility Institute та засновник компанії Socos Labs, що спеціалізується на застосуванні штучного інтелекту у сфері освіти.

"Використання чат-бота не призведе до виникнення хвороби Альцгеймера" - стверджує дослідниця

Водночас її непокоїть довгостроковий ефект постійного перекладання інтелектуальних завдань на цифрові технології. Вона зазначає: якщо людина регулярно уникає самостійної розумової роботи, мозок перестає формувати когнітивний резерв, який у майбутньому є захистом від вікових змін.

Сьогодні ШІ став частиною як професійної діяльності, так і повсякденного життя. Багато експертів вже звертають увагу на те, що надмірна залежність від подібних технологій здатна призвести до зниження професійних навичок та погіршення здатності самостійно аналізувати інформацію.

Вів'єн Мінґ вважає, що особливо вразливою групою є молодь. На її думку, постійне делегування розумових процесів штучному інтелекту може негативно позначитися на роботі мозку у довгостроковій перспективі. Дослідниця підкреслює:

«Спосіб включення ШІ у ваше життя набагато важливіший, ніж те, як багато часу ви проводите з ним»

На думку вченого, регулярна передача інтелектуальних завдань штучному інтелекту знижує когнітивну активність та перешкоджає розвитку когнітивного резерву — здатності мозку адаптуватися до вікових змін та можливих ушкоджень. Цей принцип Мінґ описує відомою фразою:

«Використовуй або втратиш»

"GPT - це новий GPS"

Для пояснення своєї позиції дослідниця порівнює використання сучасних мовних моделей із навігаційними системами GPS.

Дослідження, проведене в 2020 році вченими Університету Макгілла, показало, що часте використання GPS пов'язане з погіршенням здатності людини самостійно орієнтуватися у просторі.

Аналогічні висновки були отримані у дослідженні лабораторії Media Lab Массачусетського технологічного інституту. Упродовж чотирьох місяців вчені спостерігали за учасниками, які писали тексти за допомогою великих мовних моделей (LLM). Результати показали, що вони формувалися слабші нейронні зв'язку проти тими, хто користувався звичайними пошуковими системами чи виконував завдання без цифрової допомоги. Крім того, багато учасників не могли відтворити фрагменти власних текстів через нетривалий час після їх написання.

За словами Вів'єна Мінга, подібні явища є прикладами «когнітивного розвантаження» та «когнітивної капітуляції», коли найскладніша частина розумової роботи передається зовнішній системі. В результаті, як зазначає дослідниця

«Власні нейронні мережі людини цю роботу не виконуватимуть»

Особливу тривогу викликає зниження активності гіпокампу, що відповідає за пам'ять та навчання, а також префронтальних відділів мозку, пов'язаних з увагою, самоконтролем та прийняттям рішень. Саме у цих структурах, за словами Мінґ, «починається вікове зниження когнітивних функцій».

Тому дослідниця образно стверджує:

"GPT - це новий GPS"

Вона вважає, що надмірна залежність від ChatGPT та аналогічних систем здатна погіршувати когнітивні навички, якщо людина повністю передає їм вирішення інтелектуальних завдань.

Когнітивний резерв: чому він має значення

Наукові дослідження послідовно підтверджують зв'язок між регулярною інтелектуальною активністю, формуванням когнітивного резерву та зниженням ймовірності розвитку деменції.

Так, дані дослідження ELSA (English Longitudinal Study of Ageing), проведеного в 2020 році за участю 12 280 осіб віком від 50 років, показали, що у людей з більш високим когнітивним резервом ризик розвитку деменції виявився на 35 % нижчим, ніж у учасників з менш розвиненим резервом.

«Постійна розумова активність протягом усього життя уповільнює старіння мозку. Це один із найдоведеніших способів відстрочити погіршення роботи мозку в старості» - стверджує  Вів'єн Мінг

При цьому дослідниця наголошує, що на сьогоднішній день відсутні дослідження, що підтверджують прямий зв'язок між використанням штучного інтелекту та розвитком деменції. За її словами, існуючі дані поки що носять переважно кореляційний або короткостроковий характер.

Проте Мінґ вважає за необхідне вже зараз вивчати вплив ШІ на когнітивні функції, «поки поведінка людей тільки формується». Вона попереджає, що на момент отримання довгострокових даних в багатьох користувачів може закріпитися звичка повністю покладатися на штучний інтелект під час вирішення інтелектуальних завдань.