Технократ Федоров намагався прибрати Сирського з посади головкому ЗСУ – але нічого не вийшло

Авторитетне британське видання The Economist опублікувало днями статтю, в якій йдеться про прихований конфлікт між міністром оборони України Михайлом Федоровим та головкомом ЗСУ Олександром Сирським.

На закритому засіданні військової ради, що відбулося на початку липня, під зовні благополучними доповідями ховалася колосальна внутрішня напруга. З одного боку, командування ЗСУ представило главі держави справді надихаючі звіти про успішне застосування безпілотних комплексів середньої та великої дальності, включаючи результативні удари по об'єктах у Криму. Проте доброзичлива атмосфера швидко випарувалася, як тільки в конференц-залі, наповненому жорсткою чоловічою енергетикою, на екранах з'явилися перші слайди презентацій. Військове керівництво перейшло до різких скарг на темпи та обсяги постачання ракетного озброєння та боєприпасів.

Основним об'єктом критики генералітету став 35-річний міністр оборони Михайло Федоров — технократ нової хвилі, чий стиль керівництва та презентації у дусі стартапів Кремнієвої долини давно викликали уїдливі глузування у консервативних опонентів. При цьому критики вважали за краще замовчати про те, що саме завдяки його блискавичному та нестандартному рішенню на початку року вдалося профінансувати екстрену закупівлю дронів (для чого міністру довелося буквально залучити навіть кошти із зарплатного фонду відомства), сьогоднішні успішні операції БПЛА взагалі стали можливими. Очевидець цієї дискусії охарактеризував ситуацію як непереборний ментальний розрив:

"У них немає спільної мови, навіть якщо від прямого конфлікту вони утримуються"

Шлях «Міші» до Міністерства оборони 

Михайло Федоров, якого у кулуарах та близькому колі називають просто "Міша", очолив Міністерство оборони у січні. Його прихід супроводжувався високими суспільними та політичними очікуваннями. Будучи наймолодшим представником вищого керівництва у команді Володимира Зеленського, Федоров заслужив на репутацію безкомпромісного реформатора з цифровим мисленням. На посаді міністра цифрової трансформації він здійснив революцію в державному секторі, запустивши надпопулярний додаток «Дія», який об'єднав держпослуги та цифрові документи в одному смартфоні.

З початком повномасштабних бойових дій у 2022 році Федоров активно долучився до створення вітчизняної «армії дронів». Він переніс класичні ринкові механізми на оборонні рейки, стимулюючи приватну ініціативу та масштабуючи виробництво всіх типів БПЛА — від мініатюрних FPV-дронів до важких ударних платформ та перехоплювачів. Прихильники міністра бачили у його переведенні до Міноборони шанс на глибоку модернізацію всієї армійської машини та формування нової, високотехнологічної концепції ведення війни.

Перехід Михайла Федорова до оборонного сектору відображає загальносвітову тенденцію інтеграції комерційних IT-технологій у військову сферу (так званий тренд "MILTECH"). Його досвід роботи з Мінцифри дозволив максимально скоротити бюрократичний ланцюжок узгоджень, що на першому етапі дало кратне зростання виробництва безпілотних систем, залучаючи до розробок сотні приватних інженерних стартапів без традиційних оборонних ліцензій.

Для Федорова ця війна має глибоко особистий характер. Будучи уродженцем південних регіонів України, які зараз перебувають під контролем російських військ, він не з чуток знає про трагедію окупації, а його близькі родичі брали участь безпосередньо в бойових діях на передовій. До свого призначення на міністерську посаду він залишався одним із небагатьох топ-чиновників, хто щиро вірив у можливість та необхідність чистої перемоги над армією РФ безпосередньо на полі бою. Він планував переформатувати оборонне відомство за тими самими лекалами, якими перебудовував державні цифрові сервіси. Проте армійські генерали поставилися до цієї ідеї із крайнім скепсисом.

Аудит, детектори брехні та конфлікт із Сирським

Перші шість місяців роботи нового міністра пройшли під знаком гіперактивності, що межує з відкритою агресією по відношенню до старої бюрократії. Одразу після вступу на посаду Федоров ініціював глобальну перевірку діяльності міністерства та бойових підрозділів. Результати були шокуючими: аудит виявив неефективні витрати та перевитрату коштів на колосальну суму 300 мільярдів гривень (близько 6,6 мільярда доларів).

Методи боротьби із саботажем було обрано радикальних — чиновників міністерства почали примусово перевіряти на поліграфі. Усі, хто не пройшов детектор брехні або відмовився від цієї процедури, втратили свої посади. Водночас, міністр перевів значну частку військових контрактів на прозорі відкриті тендери, що, за його заявами, моментально збило закупівельну вартість дефіцитних 155-мм артилерійських снарядів на 16%.

Паралельно загострився конфлікт Федорова із класичною генеральською елітою, уособленням якої виступає головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський. У кулуарах активно обговорювалося, що міністр наполегливо лобіював усунення головкому з посади, проте не зміг заручитися персональним схваленням президента Зеленського, через що ініціатива заблокувалась.

Радикальні зміни у кадровій політиці

Довгоочікуваний і складно узгоджений пакет структурних реформ Федорова було запущено лише у червні. Цей документ покликаний вирішити найболючіші кадрові та мотиваційні проблеми армії:

Зростання виплат. Базове щомісячне грошове забезпечення піхотинців на передовий збільшується з 2500 $ до 7000 $ і більше.

Контрактна сітка. Впроваджуються чітко фіксовані терміни служби – на 6, 10, 14 та 24 місяці.

Демобілізація. Старослужбовці отримають право на обмежену демобілізацію до кінця 2026 року.

Залучення іноземців. Істотно розширено бюджет на наймання іноземних бійців. Компанії-рекрутери отримуватимуть премію у розмірі 7 000$ за кожного оформленого контрактника з метою довести частку легіонерів у нових частинах до 20–50%.

Амністія для СЗЧ. Близько 300 тисяч військовослужбовців, які перебувають у статусі самовільно залишивших частину (СЗЧ), отримали 100 днів на добровільне повернення до війська без кримінальних наслідків (раніше їх розподіляли в штрафні "небезпечні" батальйони і кидали на найважчі ділянки, де шанс вижити був невеликий).

Звинувачення в «гейміфікації» та піарі

Навіть найбільш жорсткі критики міністра визнають його незаперечні успіхи у сфері впровадження цифрових інструментів та налагодження ланцюжків постачання безпілотників. Проте, йому закидають повну відсутність професійної військової освіти, що, на думку опонентів, робить його недієздатним у питаннях оперативно-тактичного планування бойових операцій. Скептики стверджують, що ключові нововведення Федорова – це лише агресивний піар та "модне" перепакування процесів, які велися роками раніше.

Один із високопоставлених представників генералітету образно порівняв Федорова з футболістом, який постійно чергує біля чужих воріт, чекаючи зручного відскоку м'яча, щоб приписати собі колективні заслуги команди. Інші знаходять історичні паралелі з Робертом Макнамарою — очільником Пентагону часів В'єтнамської війни, котрий безуспішно намагався пересадити жорсткі бізнес-методи корпорації Ford на специфічний ґрунт військового відомства.

Стара гвардія нехтує насаджувана Федоровим концепціям «гейміфікації» війни, де знищення ворожих цілей перетворюється на змагання за умовні бали на екранах планшетів, затьмарюючи рутинну, але критично важливу оборонну роботу — таку як утримання позицій чи ведення візуального спостереження за противником. Всю глибину цієї недовіри відбиває різка цитата неназваного генерала:

"Щоб щось реформувати, треба розуміти, як це працює. Ви б сіли в літак, якби побачили, що за штурвалом сидить крамар?"

Аргументи команди та підтримка на передовий

В оточенні Федорова до такого опору ставляться філософськи. Керівник державної військово-технічної платформи Brave1 Андрій Гриценюк, який працює з міністром пліч-о-пліч з 2019 року, підкреслює, що Федоров завжди мав риси візіонера і «мрійника», і військова структура неминуче адаптується до його підходу:

"Коли ми тільки представили додаток "Дiя", всі державні чиновники старого загартування говорили, що з цього нічого не вийде. Тепер він став невід'ємною частиною нашого життя"

Сам Федоров визнає наявність жорсткого скепсису в армійському середовищі та погоджується, що зробив низку комунікаційних помилок під час захисту своїх проектів. Тим не менш, він переконаний у своїй правоті:

«Посадіть генералів навпроти - і вислухавши мене, вони зрозуміють, що я зробив, і стануть моїми прихильниками»

Важливо, що міністр має потужне лобі серед молодого покоління офіцерів, які активно застосовують технології на полі бою. Олександр Настенко (позивний «Флінт»), командувач одного з найрезультативніших штурмових підрозділів ЗСУ «Code 9.2», відкрито підтримує вектор Федорова на технологізацію армії, яка рятує життя особового складу:

"Це правда: ми застаріли, настав час змінюватися"

Політичний глухий кут і туманні перспективи

Однак ключове питання полягає в тому, чи вистачить міністрові часу для реалізації задуманого. Марина Безрукова, яка керувала держпідприємством з оборонних закупівель до свого звільнення на початку 2025 року, заначає:

«Зараз він має портфель, але не має повної політичної підтримки президента»

Скептично налаштований і високопосадовець спецслужб, упевнений, що в апаратній боротьбі з армійськими важкоатлетами у цивільного міністра практично немає шансів:

"Сирський досвідчений, знає систему набагато краще Міші - і неодмінно його перехитрить"

Можливо, проти міністра вже розгорнуто скоординовану кампанію. Так, 5 червня один із найбільших інформаційних ресурсів країни — Telegram-канал «Труха» (аудиторія понад 3 млн. передплатників) — анонсував розслідування масштабних корупційних схем при закупівлях БПЛА, ниточки від яких нібито ведуть прямо до керівництва міністерства. І хоча сама публікація ще не вийшла, багато хто розцінив цей анонс як спланований політичний підкоп під позиції технократа. Федоров будь-які звинувачення категорично відкидає.

Доля реформ цілком залежить від волі Володимира Зеленського, схильного до екстравагантних та різких кадрових рішень. Незважаючи на те, що Федоров входить до ближнього кола президента і займається виборчими процесами, його апаратний статус залишається хитким. Показово, що 12 липня ім'я міністра оборони виникло в шорт-листі з трьох ключових претендентів на крісло прем'єр-міністра, що звільнилося. Однак у поточних реаліях подібний переведення на Кабмін виглядає скоріше як витончений спосіб згорнути його радикальний оборонний проект, ніж реальне підвищення.

Проте сам Федоров здаватися не має наміру. За кілька днів до появи чуток про свою можливу відставку він твердо заявив:

"Коли я приступав до роботи, президент наказав мені чинити по совісті. Багато хто мене критикує - і так, це мене турбує - але що я можу зробити? Я не хочу залишати цю посаду, знаючи, що прогнувся під інших"