Трамп знову має намір зосередитись на Україні: Європа боїться залишитися за бортом

Союзники Києва розраховують, що Вашингтон підтримає їхній курс на посилення тиску на Росію. Однак залишається незрозумілим, чи президент США Дональд Трамп готовий діяти в цьому напрямку.

На саміті G7 європейські лідери намагаються уникати відкритих розбіжностей із американським президентом. Після того, як увага Білого дому була зосереджена на кризі навколо Ірану, Трамп знову переключається на російсько-український конфлікт.

Прибувши до Франції незабаром після свого дня народження, президент США перебував у гарному настрої та провів теплу зустріч із очільником Франції Еммануелем Макроном. Пізніше він заявив про намір активніше зайнятися українським питанням - тим самим конфліктом, який під час передвиборчої кампанії обіцяв завершити протягом доби після вступу на посаду.

"Тепер, коли з цією справою покінчено, ми зосередимося на цьому і подивимося, що ми можемо зробити", - заявив Трамп під час переговорів з Макроном

За його словами, щомісяця у конфлікті гинуть близько 25 тисяч людей, переважно військовослужбовці, і «цього не має бути».

Проте в європейських столицях подібні заяви викликали радше тривогу, ніж оптимізм. За даними дипломатичних джерел, у Європі побоюються, що Вашингтон знову спробує взяти мирний процес під власний контроль, відсунувши європейських партнерів на другий план та поставивши під загрозу стратегію тиску на Москву за одночасної підтримки Києва.

Один із європейських дипломатів на умовах анонімності визнав:

«Те, що Трамп відволікся, було не так уже й погано»

Очікується, що українська тема стане однією з центральних на зустрічі лідерів G7 із президентом України Володимиром Зеленським. Сам Зеленський наголошує, що роль Сполучених Штатів залишається ключовою для досягнення миру. За його словами, під час нещодавньої розмови з Трампом сторони обговорювали «хороші ідеї, які могли б наблизити мир».

Представник адміністрації США також наголосив на прагненні президента домогтися припинення бойових дій:

«У президента гуманне серце, і він хоче, щоб цей конфлікт закінчився, і безглузде кровопролиття припинилося»

Однак європейські політики побоюються, що нова дипломатична активність Білого дому може залишити їх за межами переговорного процесу. Макрон наголосив, що Європа має право брати участь у ухваленні рішень, оскільки сьогодні саме вона несе значну частину витрат на підтримку України.

"Ефективна дипломатія - це коли Україна і Росія сидять за столом переговорів, а європейці та американці - поруч", - заявив французький лідер.

Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн , виступаючи перед журналістами, закликала зробити подальшу фінансову підтримку Києва одним із головних питань саміту. Вона нагадала, що ЄС уже виділив близько 90 мільярдів євро, покривши більшу частину фінансових потреб України на найближчі два роки.

«Що стосується третини, що залишилася, то нам потрібно, щоб партнери України активізувалися», — наголосила вона.

Фон дер Ляйєн також повідомила про нові заходи підтримки, включаючи додаткові гранти та фінансування оборонної промисловості України. Крім того, вона наголосила на прогресі на шляху інтеграції України та Молдови до Євросоюзу.

Голова Європейської ради Антоніу Кошта зі свого боку заявив, що для завершення конфлікту потрібна «єдність і рішучість» усіх країн G7.

За словами європейських чиновників, головна мета союзників Києва – виробити зі США спільну позицію перед можливими переговорами з Росією. У Парижі вже заявили, що дуже важливо, щоб Вашингтон не послаблював підтримку України.

Додаткові побоювання викликала телефонна розмова з президентом Росії Володимиром Путіним, що відбулася в день народження Трампа. Після розмови американський лідер повідомив, що провів «дуже хороші розмови» як з Путіним, так і з Зеленським, і висловив упевненість, що сторони готові до просування вперед.

Наполохало європейців також повідомлення помічника російського президента Юрія Ушакова про можливий візит до Москви американських переговорників за українським напрямом.

На майбутніх консультаціях союзники мають намір обговорити два ключові питання: як підштовхнути Москву до серйозного обговорення мирного врегулювання і хто має представляти інтереси партнерів України за столом переговорів.

Євросоюз тим часом готує черговий пакет санкцій проти Росії, який торкнеться нафтового сектору та збереже обмеження на ціну російської нафти. Однак ознак того, що США готові підтримати нові заходи або значно збільшити фінансування українських військових потреб, наразі немає.

Не менш важливим залишається питання щодо складу майбутніх переговорників. Зеленський неодноразово наголошував, що Європа має брати участь у переговорах не як нейтральний посередник, а як союзник України.

Напередодні саміту представники України та європейських держав заявили про прагнення сформувати єдину позицію з Вашингтоном та виключити можливість територіальних поступок з боку Києва.

Німеччина, Франція та Великобританія вже розпочали обережні контакти з Москвою. Представники так званої «Євротрійки» провели консультації із заступником глави російського МЗС Михайлом Галузіним, підтвердивши прихильність до вимог про припинення вогню, надання Україні надійних гарантій безпеки та збереження нинішньої лінії зіткнення як основи для подальших переговорів.

Однак багато європейських політиків розуміють: якщо Трамп вирішить особисто очолити процес врегулювання, його підхід може суттєво відрізнятися від позиції Європи, а участь європейських країн у переговорах опиниться під питанням.

Як зазначив високопоставлений представник адміністрації США:

«Виходить, що єдина людина на планеті, яка може об'єднати дві сторони і спробувати домовитися про закінчення цієї війни, це президент Трамп, і це багато говорить про його роль на світовій арені».