Україна стрімко втрачає населення на тлі війни і міграції

Поки українські медики борються з потоком поранених, пологове відділення у Гощі, невеликому містечку на заході країни, стоїть порожнім. Цього року тут зареєстровано всього 139 пологів — менше, ніж 164 роком раніше і значно менше за понад 400 пологів, що фіксувалися десятиліття тому.

"Багато молодих людей померли - ті, хто повинен був поповнити генофонд", - говорить гінеколог Євген Хеккель.

Про катастрофічні проблеми української демографії йдеться у статті Reuters

Гоща, незважаючи на віддаленість від фронту, переживає демографічну кризу у всій її силі. У сусідньому Садовому закрилася школа, де раніше навчалися понад 200 дітей: на момент закриття залишилося лише дев'ять учнів. За словами голови місцевої ради Миколи Панчука, це лише один із багатьох симптомів стрімкого скорочення населення.

До вторгнення 2022 року в Україні мешкало 42 млн осіб. Зараз, за даними Національної академії наук, — менше 36 млн, включаючи кілька мільйонів в окупованих районах. До 2051 року населення може скоротитися до 25 млн. Природний спад лише посилює падіння: у країні один із найвищих рівнів смертності та найнижчих — народжуваності, і сьогодні на кожне народження припадає приблизно три смерті. Середня тривалість життя чоловіків впала з 65,2 до 57,3 років, жінок - з 74,4 до 70,9.

Експерти попереджають: для відновлення економіки після війни Україні знадобляться мільйони працездатних громадян, а також демографічний резерв для подальшої оборони. Київ розробив стратегію до 2040 року, яка передбачає утримання населення від еміграції, повернення українців з-за кордону та залучення іноземної робочої сили. Влада розраховує, що таким чином населення може зрости до 34 млн, але також допускає зниження до 29 млн, якщо негативні тенденції збережуться.

Втрати на фронті важко відбиваються на регіонах: уздовж дороги до ратуші у Гощі стоять портрети загиблих. Після 2022 року з району загинула 141 людина, ще 11 – у бойових діях на сході до повномасштабного вторгнення. На вулицях частіше зустрічаються люди середнього та старшого віку; серед школярів помітний щорічний спад, а близько 10% випускників їдуть за кордон, особливо хлопчики, яких батьки намагаються вивезти до 18 років, щоб уникнути мобілізації.

Демографічний спад розпочався задовго до війни: ще у 2000-х мільйони українців залишали країну у пошуках кращого життя. Після вторгнення еміграція прискорилася: за оцінками Центру економічної стратегії, близько 5,2 млн осіб, які поїхали після 2022 року, залишаються за кордоном. Прогнозується, що 1,7–2,7 млн. з них не повернуться, а після закінчення війни до них можуть приєднатися сотні тисяч чоловіків.

Особливо турбує те, що серед біженців є непропорційно багато молодих жінок — основи майбутньої народжуваності. ООН очікує, що до 2100 року населення України може знизитися до 9–23 млн.

Скорочення особливо помітне у сільській місцевості. Пологовий будинок у Гощі втратив держфінансування за недобір породіль у 2023 році і зараз підтримується за рахунок місцевого бюджету. Близько третини жінок, які приходять сюди, — дружини військовослужбовців, деякі з яких загинули чи зникли безвісти. Обстріли та невизначеність змушують людей відкладати народження дітей.

У селах навколо Гощі будинки пустіють, школи та амбулаторії закриваються. У Дулібах, де залишилося менше 200 мешканців, дев'ятьох чоловіків мобілізовано. У Оксани Форманчук на фронті зник безвісти чоловік, і вона боїться, що мобілізують ще й двох її дорослих синів.

На цьому тлі молоді сім'ї втратили почуття стабільності.

«Нема на чому будувати», — каже 21-річна Анастасія, яка продає каву на головній вулиці.

Зростання цін та відсутність перспектив роблять створення сім'ї ризикованим рішенням. Навіть ті, хто наважується на материнство, найчастіше зустрічають його на самоті: чоловіки мобілізовані ще до пологів.

Проте народження дітей залишається джерелом надії.

"Для багатьох це єдиний привід триматися", - каже заступник голови ради Анастасія Табекова, чий чоловік служить на фронті.