Фігуранток справ про держзраду з Миколаївської області передали до Росії в рамках обміну

Дві мешканки Миколаївської області були передані Росії у рамках масштабного обміну у форматі "1000 на 1000".

Про це повідомляє Медійна ініціатива за права людини .

З 23 по 25 травня між Україною та Росією відбувся масштабний обмін військовополоненими та цивільними особами у форматі "1000 на 1000". У рамках домовленостей Україна звільнила та передала Росії 120 осіб, засуджених за злочини проти основ національної безпеки. Для включення цих осіб до списків на обмін українські суди ухвалили низку спеціальних рішень щодо їхнього звільнення з-під варти.

Серед переданих — дві мешканки Миколаївської області, одну з них було засуджено за державну зраду та співпрацю з окупаційними структурами, другу звільнили з-під варти для обміну до винесення вироку.

Одна з фігуранток обміну – Олена Фролова, родом із міста Снігурівка, Миколаївської області. Після початку повномасштабного вторгнення вона переїхала до Львова. Як встановило слідство, на прохання своєї сестри, яка перебувала в окупованому Херсоні, Фролова передавала фото та координати розміщення українських військових у Львові.

Сестра, згідно з матеріалами справи, жила з російським офіцером та передавала отримані від Олени дані представникам російських спецслужб. Також стало відомо, що брат Фролової, який служив у ЗСУ, теж передавав інформацію сестрі — зараз він перебуває під слідством у Вінницькій області за звинуваченням у держзраді.

Коли брата затримали, Фролова спробувала виїхати за кордон, проте була затримана. У 2024 році суд засудив її до шести років позбавлення волі за несанкціоноване поширення інформації про переміщення ЗСУ. Проте 21 травня 2025 року Галицький районний суд Львова звільнив її з метою передачі Росії у рамках обміну.

Другою переданою стала Олена Смолик, мешканка Миколаївської області. За матеріалами справи, вона активно вела проросійську пропаганду в соціальних мережах, публічно бажала Україні «здохнути» та потрапила у поле зору російських спецслужб.

Згідно з матеріалами слідства, за завданням російських спецслужб вона збирала інформацію про розташування українських морських піхотинців. Її односельці підтвердили, що Смолик відкрито висловлювала проросійські погляди та виправдовувала дії агресора. У рамках справи їй було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Проте 22 травня 2025 року Миколаївський районний суд скасував запобіжний захід, звільнивши Смолик для передачі в рамках обміну. Її справу продовжать розглядати і вирок буде ухвалено заочно.

Як повідомляє Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ), українське законодавство досі чітко не регулює процес «громадянських» обмінів, особливо у випадках, коли йдеться про людей, які вже засуджені за держзраду, колабораціонізм чи шпигунство. Рішення про звільнення часто приймаються судами в терміновому порядку і ґрунтуються на спеціальних поданнях прокуратури.

Експерти наголошують, що Україна має вдосконалити юридичні механізми таких обмінів, щоб з одного боку — захищати нацбезпеку, а з іншого — дотримуватись норм міжнародного гуманітарного права.