Коли спорт стає живописом: найвражаючі фото Зимової Олімпіади-2026

Зимові Олімпійські ігри 2026 року в Мілані залишили по собі не лише рекорди та яскраві емоції, а й кадри, що нагадують твори світового мистецтва. Якщо поглянути на спортивні миті інакше, вони перетворюються на живі полотна — із драматургією, світлом, рухом та символами.

Ще з часів наскельних малюнків людина прагнула зафіксувати рух — полювання, біг, ковзання на примітивних лижах. Сьогодні роль вугілля на камені виконують камери, здатні вловити частки секунди, але відчуття захоплення залишилося тим самим.

Одним із найвиразніших образів стала українська саночниця Юліанна Туницька, яка мчить по крижаному коридору траси до Кортіна-д'Ампеццо. Інфрачервоний ефект зйомки перетворює її силует на потік енергії, немов на футуристичних полотнах Бенедетти Каппи.

Італійська гірськолижниця Федеріка Бріньйоне вийшла на старт у шоломі із зображенням очей тигра – символом первісної сили та концентрації. Цей образ перегукується з автопортретом Франческо Айєца з тигром і левом, де людина і звір немовби об'єднуються в одному погляді.

Швейцарський стрибун із трампліну Грегор Дешванден в об'єктиві з довгою витримкою перетворився на примарний слід у морозному повітрі — майже абстрактну фігуру, що розчиняється в небі.

Перед стартом чоловічого швидкісного спуску в Бормьо засніжені вершини перевалу Стельвіо, закутані туманом, нагадували графіку Утагави Хіросіге — гори ніби розчинялися між реальністю та міфом.

Німецька фігуристка Анніка Хоке під час «смертельної спіралі» створила майже скульптурний образ: її погляд, що пробивається крізь динаміку руху, зосередив у собі всю драму номера.

Французький стрибун Марко Гейніс розтинав повітря, наче лезо, — його силует нагадував роботи Лучо Фонтани, де лінія стає розрізом простору.

Швейцарська керлінгістка Брієр Шваллер-Герліманн у русі по льоду наче втілила ідеї Умберто Боччоні про злиття маси та руху.

Фристайлістка під час тренувального стрибка зависла у повітрі, створюючи відчуття левітації — як на полотні Туліо Кралі «До розкриття парашута».

Падіння американського фігуриста Іллі Малініна стало не лише драматичним моментом, а й символом гідності в поразці — його поза нагадала античну скульптуру «Гал, що вмирає».

Південнокорейський сноубордист Кім Гонхві, що ширяє серед снігових кристалів, створив кадр, що асоціюється з експресивними сплесками енергії на полотнах Джексона Поллока.

А тіні лижників на стадіоні в Тезеро перетворили рух на механічний ритм світла та темряви — наче «Абстрактна швидкість» Джакомо Бали ожила насправді.

Олімпіада-2026 показала: це не лише секунди й очки, а й мистецтво руху, де кожен кадр може стати окремою картиною.

Нагадаємо, як раніше повідомляли "Новини-N",  українця дискваліфікували з Олімпіади через шолом із фото загиблих спортсменів. 

Згодом було вирішено, що український скелетоніст  Владислав Гераскевич  зможе перебувати на зимових Олімпійських іграх-2026 у Мілані-Кортині,  незважаючи на заборону брати безпосередню участь у змаганнях.

Бі-Бі-Сі