Міжнародний аеропорт Бориспіль модернізують за підтримки Кореї: що передбачає проєкт

У міжнародному аеропорту «Бориспіль» завершила роботу місія консультантів Korea International Cooperation Agency (KOICA). Експерти підготували технічну основу для комплексної модернізації ключових операційних та ІТ-систем летовища. Старт практичної фази проєкту заплановано на 2026 рік.

Що саме модернізують

Корейські фахівці з управління проєктами працювали в Борисполі з 26 січня по 6 лютого 2026 року. За цей час вони:

• проаналізували технічний стан наявних систем;

• оцінили операційні потреби аеропорту;

• адаптували міжнародні технологічні рішення до українських процедур держзакупівель, логістики та сервісної підтримки.

Проєкт передбачає:

• впровадження систем Common Use Self Service (CUSS) — стійок самореєстрації пасажирів;

• Self Bag Drop — автоматизовану здачу багажу;

• розвиток цифрової інфраструктури для посилення безпеки та масштабування сервісів;

• оновлення ключових інформаційних систем.

Окремий блок стосується модернізації AODB (центральної бази операційних даних аеропорту) та AOC (центру управління операціями — фізичного або віртуального).

Формат співпраці

Проєкт реалізується на підставі тристоронньої угоди між ДП «МА “Бориспіль”», профільним міністерством та KOICA. Документ визначає обсяги, строки й напрями технічної допомоги.

Фінансування здійснюється урядом Республіки Корея. Мета — підвищення рівня безпеки польотів, операційної стійкості та якості обслуговування пасажирів.

У 2026 році планується завершити підготовку технічної документації та розпочати процедури державних закупівель.

Допомога до 2028 року

Ще у 2025 році було оголошено, що у 2025–2028 роках KOICA реалізовуватиме проєкт міжнародної технічної допомоги «Модернізація роботи аеропорту “Бориспіль” для безпечного, захищеного та ефективного авіаперевезення».

На сайті агентства також публікували тендер на супровід проєкту із загальним бюджетом близько $1,1 млн. Експертів залучатимуть до 2028 року, зокрема для відбору локальних постачальників обладнання AODB та AOC.

У стратегії розвитку цивільної авіації України до 2030 року також передбачено можливість безоплатної передачі техніки та транспорту від аеропортів країн-партнерів.

Контекст: стан галузі до війни і після

До повномасштабного вторгнення РФ у 2021 році українські аеропорти обслужили 16,2 млн пасажирів — на 87,2% більше, ніж у 2020-му. При цьому «Бориспіль» забезпечував:

• 65% усіх пасажирських перевезень;

• 80% вантажопотоку (63,2 тис. тонн у 2021 році).

Шість аеропортів — «Бориспіль», «Жуляни», Львів, Одеса, Харків та Запоріжжя — обслуговували 98% пасажирського трафіку країни.

Після початку повномасштабної війни повітряний простір України було закрито для цивільної авіації. Частина авіаційної інфраструктури зазнала пошкоджень або руйнувань, 75% персоналу галузі було відправлено у простій. На момент закриття неба у флоті українських перевізників налічувалося 132 повітряних судна, що виконували пасажирські перевезення.

Модернізація «Борисполя» розглядається як частина підготовки до відновлення цивільних польотів та повернення України до повноцінної інтеграції у міжнародну авіаційну систему після завершення війни.

Раніше повідомлялося, що аеропорт "Бориспіль" планують відкрити першим в Україні, але для цього мають бути відповідні умови.