ООН допоможе Україні оцінити наслідки аварії російських нафтових танкерів у Чорному морі

Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) технічно допоможе Україні оцінити збитки для екосистеми Чорного моря через аварію двох російських нафтових танкерів у Керченській протоці в грудні минулого року.

Про це повідомляє Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів.

Там зазначили, що це буде важливим кроком, щоб подолати наслідки аварії.

У ЮНЕП також наголосили на тому, що ці роботи мають проводити в тісній співпраці з Комісією із захисту Чорного моря від забруднення, яка має відповідні повноваження.

Секретаріат ЮНЕП готовий співпрацювати з Міжнародною морською організацією, щоб посилити міжнародний контроль за тим, як морські судна дотримуються екологічних стандартів.

Як відомо, 15 грудня в Керченській протоці сталася аварія з двома російськими нафтовими танкерами. Витіклий мазут 24 січня досягнув узбережжя Одещини.

Після штормів мазут винесло на піщаний пересип в рекреаційній зоні «Катранка» біля Дунайського біосферного заповідника і Національного природного парку «Тузлівські лимани».

За три дні очистили ділянку протяжністю 200 метрів і завширшки 30—70 сантиметрів — усього зібрали до 4 кг мазуту. За цей час дослідили близько 40 кілометрів узбережжя.

Проте немає жодних гарантій того, що на берег знов не винесе мазут, бо мільйони дрібних фракцій досі дрейфують у водах північно-західної частини Чорного моря, зазначив начальник науково-дослідного відділу нацпарку «Тузлівські лимани» на Одещині Іван Русєв.

«Потрібні ресурси для того, щоб оперативно виявляти, терміново збирати та знищувати цю загрозу, а в нацпарку їх просто немає», — наголосив він.

За словами Русєва, на берег також викинуло забруденого мазутом рідкісного птаха з Червоної книги України — гагару червоношию. з птахами це вже не перший випадок. Ще раніше знайшли птаха в мазуті, якого направили на дослідження до Українського центру екології моря, щоб з’ясувати, чи повʼязано це з розливом мазуту в Чорному морі після аварії з нафтовими танкерами. Русєв зазначив, що керівник центру відмовився взяти птаха на дослідження, «побоюючись пташиного грипу чи чогось іншого».

На початку січня цього року мазут фіксували біля узбережжя Феодосії, Алушти і Судака. Це три популярних курорти в Криму. На супутникових зображеннях від 4 січня, імовірно, видно саме поверхневе забруднення на цих ділянках. Чи є мазут у районі цих курортів і на глибині — наразі незрозуміло.

Мазут марки М100, який витік із російських танкерів, взимку застигає і тоне. Спливати він почне вже влітку, коли температура досягне +25 °С. До такої температури влітку Чорне море прогрівається на глибині 15—20 метрів. Глибина прибережної території біля Анапи та південної частини Керченського півострова не досягає 20 метрів.

У січні супутникові знімки свідчили про те, що мазут, імовірно, перестав витікати з танкерів.

У неділю, 5 січня, окупаційний губернатор Севастополя Михайло Развожаєв заявив, що на пляжах міста зібрали близько 18 тонн забрудненого мазутом ґрунту. Севастополь — це найзахідніша частина південного узбережжя Криму.

З моменту аварії танкерів зоозахисники зафіксували 58 випадків смертей китоподібних. Також перші сліди екологічної катастрофи виявили на узбережжі в Грузії. У селищі Уреки знайшли птаха, забрудненого мазутом. Однак це не означає, що забруднення дійшло до Грузії: деякі птахи, навіть забруднені мазутом, здатні пролітати близько 300 км від місця аварії.