Розкрито технічні характеристики іранських бойових катерів Peykaap III

Військово-морські сили Венесуели отримали та розгорнули у Карибському морі іранські швидкісні ракетні катери Peykaap III, що може стати переломним моментом у їхній морській стратегії. Ці катери, розроблені для Корпусу вартових Ісламської революції Ірану, мають довжину близько 17 метрів, здатні розвивати швидкість понад 50 вузлів і можуть оснащуватися великокаліберними кулеметами та протикорабельними ракетами CM-90 з дальністю до 90 км.

Peykaap III — це швидкісне ударне патрульне судно, яке розроблено в Ірані і засноване на північнокорейській платформі IPS-16. Довжина корпусу становить близько 17 метрів, а максимальною швидкістю судно досягає понад 50 вузлів (приблизно 90 км/год). Воно оперує у рамках тактичних роїв і призначене для швидких атак у прибережних водах.

Озброєння Peykaap III включає, залежно від модифікації, два протикорабельні комплекси — іранського зразка (наприклад, Nasr-1 чи Kowsar) з дальністю дії до приблизно 38 км, а також може нести торпеди C-701 або FL-10. Для близького захисту використовуються два кулемети калібру 12,7 мм. Завдяки швидкості, маневреності і компактності, ці судна можуть ефективно виконувати атакуючі місії в зонах обмеженої видимості та реагувати миттєво на загрози.

Поєднання мобільності та ударних можливостей робить Peykaap III загрозою для значно більших кораблів і критичної інфраструктури. Використання таких катерів дозволяє вести тактику «удар-відхід», завдаючи раптових ударів і швидко відходячи до укритих гаваней. За повідомленнями відкритих джерел і регіональних розвідданих, постачання цих катерів могло відбутися приховано влітку 2025 року в межах угод про оборонне співробітництво між Каракасом і Тегераном.

Розгортання іранських катерів у венесуельських водах створює додатковий виклик для сил США під юрисдикцією Southern Command. Американський флот регулярно проводить патрулі з протидії наркотрафіку та забезпечення свободи навігації поблизу узбережжя Венесуели. У таких умовах поява швидкісних катерів з ракетами може ускладнити взаємодію під час операцій спостереження, перехоплення чи догляду суден.