У Канаді знайшли ділянку повалених дерев розміром із місто

У Канаді виявили купу повалених дерев та стародавньої деревини площею 51 квадратний кілометр.

Про це  повідомляє  IFLScience. 

Так, у новому дослідженні експерти з Університету штату Колорадо використали супутникові знімки та штучний інтелект, щоб скласти карту цього величезного родовища деревини.

Загалом його площа майже дорівнює площі Манхеттена (США), але його можна розбити на 400 тисяч мініатюрних скупчень деревини, найбільший з яких займає близько 20 американських футбольних полів.

За словами вчених, дерева діють як поглиначі вуглецю для планети, всмоктуючи вуглекислий газ з атмосфери і зберігаючи його у своїй деревині. Таким чином, вони мають значний вплив на рівень парникових газів в атмосфері та зміну клімату. Однак подібні завали дерев часто ігноруються, коли йдеться про їх вплив на довкілля загалом.

"Існує багато вивчень потоків вуглецю з води та осаду, але ми просто не звертали уваги на деревину до недавнього часу. Це дуже молода галузь досліджень, яка розвивається досить швидко. І важливо вивчати цю деревину не тільки для кругообігу вуглецю зокрема, а й у загалом для нашого розуміння того, як працюють ці природні річкові системи, як річки збирають та розподіляють деревину", - сказала дослідниця з Лозанського університету Вірджинія Руїс-Віллануєва.

Згідно з останніми підрахунками, колоди в дельті річки Маккензі зберігають близько 3,4 мільйона тонн вуглецю, що є значною кількістю навіть у глобальному масштабі.

Зазначається, що деревина накопичилася тут упродовж великого періоду, і на це вплинуло кілька речей.

По-перше, дрейф в Арктиці має звичку переміщатися величезними територіями завдяки широким бореальним лісам і мережі високоширотних річок.

По-друге, дельта річки Маккензі величезна, що дозволяє накопичуватися купам зрубаної деревини.

Остання причина – холодні та часто сухі умови Арктики. Завдяки їм дерева можуть залишатись майже в ідеальному стані протягом десятків тисяч років.

Дослідники наголосили, що деякі дерева виглядають так, ніби впали минулої зими, але насправді їм десятки та сотні років.