У Києві поховали журналістку, яка загинула у російському полоні (фото)
Вікторія Рощина – українська журналістка, яка загинула у російському полоні – 8 серпня у Києві проходило прощання з нею. Тіло мужньої журналістки Росія повернула наприкінці квітня, її особу ідентифікували за допомогою ДНК-експертизи.
На прощанні з Вікторією Рощиною був кореспондент "Телеграфа". Церемонія розпочалася у Михайлівському Соборі.
Коротка громадянська церемонія відбулася на Майдані Незалежності з 13:00. О 14:00 журналістку поховали на Байковому цвинтарі. На Майдані, щоб віддати останню шану Вікторії зібралося багато українців — люди на колінах прощалися з мужньою жінкою, яку вбили росіяни.
Журналістка, лауреат премії "Мужність у журналістиці" 2022. Народилася 1996 року в Запоріжжі — загинула у полоні окупантів 2024 року.
Вікторія зникла 3 серпня 2023 року на тимчасово окупованих територіях, туди поїхала як журналістка. Лише у травні 2024 року російська сторона підтвердила, що утримує жінку у полоні. 10 жовтня того ж року батькові журналістки повідомили про її смерть під час етапування з Таганрога до Москви.
Силовики ФСБ РФ затримували кореспондентку ще у березні 2022 року. Тоді вона готувала матеріали про воєнні дії у Запорізькій та Донецькій областях. Рощина планувала поїхати до Маріуполя, щоб показати всю правду про російське вторгнення.
Тоді вона пробула в російському полоні 10 днів, її звільнили. Однак це не зупинило кореспондентку, і вона продовжила працювати. У 2022 році Рощина отримала нагороду Міжнародного жіночого медійного фонду "За мужність у журналістиці".
Факти з життя Вікторії Рощиної
На сайті "Української правди" у профілі автора Вікторії Рощиной зазначено, що вона працювала в журналістиці з 16 років. Рощина спеціалізувалася на темах криміналу, правозахисної діяльності та судової системи.
Крім "Української правди" та Hromadske, Рощина співпрацювала з "Українським радіо", UA: Першим та виданням "Цензор.нет".
До 2022 року журналістка їздила до Москви, до місць, де утримували українських в’язнів, працювала над фільмом про полонених українських моряків.
Після початку повномасштабної війни Вікторія готувала матеріали про життя на окупованих теренах.








