Водохресні купання на Інгулі відбулися без ВІП-персон. ВІДЕО

Водохресні купання сьогодні проходять «на ура». Сотні сміливців приходять до води, щоб здійснити головний зимовий ритуал (не рахуючи новорічного походу в лазню), з самого ранку, ще задовго до «офіційного» освячення води. Загони купальників можна побачити в найрізноманітніших місцях, де є підходи до води. У віддалених районах міста, з яких відносно складно дістатися до основного місця купань – майданчика на нижньому БАМі, купальники виходять із малого й знаходять будь-які місця, де є можливість зануритися у воду. Як правило, купатися йдуть групами, оскільки це вже стало традицією.

А для тих, кто вірить у Бога найбільше, свято Водохреща розпочалося з церков. За традицією, до храму йдуть із тарою, щоб набрати святої води. Біля Кафедрального собору Різдва Пресвятої Богородиці на вулиці Лягіна вишикувалися сотні вірян, очікуючи, коли коридорчиком між рядами почнуть ходити священнослужителі та здійснювати обряд освячення.

Відбувся і традиційний хресний хід: від собору сотні вірян пройшли до річки Інгул. Попереду колони йшли священнослужителі з хоругвами, співав церковний хор. Порядок під час ходи охороняли десятки працівників правоохоронних органів.

На майданчику біля річки їх очікувала й інша частина учасників запланованих водохресних купань. Працівники міліції оточили підхід до річки – за це оточення пропускали лише «перших осіб», духовенство та журналістів. Щоб нікому не спало на думку стрибати раніше часу і щоб одразу зреагувати, якщо в крижаній воді комусь стане зле, біля підходів до води чергували кілька рятувальників у спецформі. Біля берега стояв навіть рятувальний човен.

Митрополит Миколаївський і Очаківський Питирим із групою священнослужителів провів богослужіння, по завершенні якого тричі занурив у воду хрест. Це означає, що обряд освячення завершено і можна занурюватися у воду. Вважається, що ця вода має цілющу силу, а також змиває гріхи й просвітлює розум.

Церемонія проходила не менш організовано, ніж у минулі роки, і брала в ній участь не менша кількість людей. Однак суттєва відмінність від торішніх церемоній усе ж була. Протягом багатьох років головним купальником був мер Миколаєва Володимир Чайка, що надавало обряду більше пафосу та ажіотажу. Багато містян приходили сюди навіть не стільки для того, щоб скупатися, скільки щоб подивитися на купання мера.

Чайка подавав приклад – слідом за ним купатися йшли інші чиновники, депутати й навіть бізнесмени. Цього разу з «віпів» на майданчику був присутній лише перший заступник міського голови Юрій Андрієнко, однак серед тих, хто купався, його не помітили. Чайки не стало – і охочих наслідувати його приклад із представників влади також не видно.

Водночас для тисяч людей цей день не стає менш святковим через те, що не купається хтось із перших осіб. Тож вони купалися бадьоро й із запалом – хтось жваво пірнав у воду, а хтось обережно спускався сходинками. А дехто не пірнав, а просто набирав у тару воду прямо з річки, адже після обряду освячення, як уже зазначалося, вона набуває сили.