Вуличному продавцю газет вручили орден «За заслуги» у Єлисейському палаці у Парижі

У Франції нагородили 73-річного Алі Акбара — вуличного продавця газет, який понад 50 років працює у Парижі. Під час церемонії в Єлисейському палаці президент Франції Еммануель Макрон вручив йому Національний орден "За заслуги".

Про це повідомляє The Guardian.

Виступаючи на церемонії, Макрон назвав Алі Акбара «голосом французької преси» та невід'ємною частиною культурного коду Парижа.

Алі Акбар народився в Пакистані і приїхав до Франції в 1973 році . Через проблеми з документами він не міг одразу легально працевлаштуватися і шукав спосіб заробляти, щоб підтримувати батьків і сімох братів і сестер, які залишилися на батьківщині. Згодом завдяки знайомству з аргентинським студентом, який продавав сатиричні журнали, він почав торгувати газетами і приєднався до невеликої громади паризьких газетярів.

За словами Акбара, ключову роль у його роботі завжди відігравали особисте спілкування, почуття гумору та готовність щодня проходити великі відстані пішки. Він зазначає, що продає газети не заради грошей, а заради людей та спілкування.

За роки його клієнтами ставали як звичайні парижани, і представники політичної еліти Франції. Серед них — колишній президент Франсуа Міттеран, а також студенти Sciences Po, які згодом обійняли високі державні посади, включаючи самого Макрона та екс-прем'єр-міністра Едуара Філіпа.

Перші роки життя у Франції Акбар ночував під мостами та в непридатних для проживання приміщеннях, намагаючись відкладати гроші для сім'ї. Згодом він облаштував життя в Парижі, одружився та виховав п'ятьох дітей.

При цьому він став свідком занепаду преси. Якщо раніше йому вдавалося продавати до 200 газет за день, то зараз показники значно знизилися.

«За вісім годин я продаю близько 20 екземплярів Le Monde. Все стало цифровим, люди більше не купують газети », – розповів він.

Незважаючи на це, Алі Акбар продовжує працювати, намагаючись зберігати позитив та атмосферу живого спілкування. Отриману нагороду він назвав визнанням способу життя, який поступово зникає, особливо в районі Сен-Жермен-де-Пре, де раніше збиралися інтелектуали, серед яких Жан-Поль Сартр і Симона де Бовуар.