Вийшла друком збірка поезій Людмили Хасхачих «На березі моїх печалей...» Сходи від землі до Неба

21 січня в науково-педагогічній бібліотеці, що розташована у приміщенні Палацу творчості учнів, відбулася презентація першої поетичної збірки миколаївської поетеси Людмили Хасхачих «На березі моїх печалей...», до якої увійшли вірші різних років. Збірка присвячена найдорожчій людині в житті авторки – мамі, Розі Людівні Шило, артилеристці, захисниці Кавказу. Саме цього дня, за словами Людмили Геннадіївни, народилася її мати.

Авторка розповідає, що її часто запитують, чому її вірші такі сумні та печальні. Але Людмила Геннадіївна відповідає просто: яке життя – такі й вірші.

Збірка побачила світ у 2010 році у видавництві Ірини Гудим накладом тисяча примірників. Книга містить чотири розділи: «Відчиняю пам’яті вікно», «Велич Божого світу», «Фітюльки», «У тривозі про Бога».

Як зазначалося під час презентації, книга є одкровенням душі, яка повільно, але наполегливо піднімається від повсякденного життєвого бездоріжжя до чистих вершин духовного буття. Збірка побудована як сходи: перша сходинка – пристрасті й тривоги земного світу, наступна – захоплення та милування величчю і красою природи, далі – спостереження й роздуми і, нарешті, – осягнення сенсу життя. Це сходи, якими має пройти кожна людина: від землі – до Неба.

Людмила Хасхачих закінчила факультет журналістики Московського державного університету, багато років працювала в газетах. Останні двадцять років трудової діяльності були пов’язані з багатотиражною газетою Чорноморського суднобудівного заводу «Трибуна робітника». Вона є ветераном найстарішого в Миколаєві літературного об’єднання «Стапель».

Авторка належить до покоління, коли «люди прагнули слухати поезію», коли «поезія була всім». І сьогодні вона переконана, що «поезія – це прискорювач пізнання», адже «через ритм, через слово, через риму» людина відкриває для себе те, що не здатна осягнути за звичайного потоку слів. Вірші виражають не лише красу мови, а й красу душі, красу всього, що нас оточує…