колаж УНІАН, фото Reuters, кадр із відео

15 серпня перша леді США Меланія Трамп написала зворушливого листа кремлівському диктатору Володимиру Путіну, закликаючи його укласти мир заради дітей, які постраждали від розпочатої ним повномасштабної війни.

"Кожна дитина зберігає в серці одні й ті самі тихі мрії... Вони мріють про любов, можливості та безпеку від небезпеки. Пане Путін, ви можете одноосібно повернути їхній мелодійний сміх. Захищаючи невинність цих дітей, ви зробите більше, ніж просто послужите Росії - ви послужите всьому людству", - написала перша леді в цьому листі.

28 серпня Путін "відповів" на цей лист за допомогою масованого удару по Києву, унаслідок якого загинуло понад 20 осіб, а також було пошкоджено житлові будинки та дитячий садок, пише у своєму матеріалі оглядач The Washington Post Марк Тіссен.

За його словами, цей удар став образою не тільки для першої леді, а й для самого президента США Дональда Трампа, який особисто передав лист своєї дружини Путіну на їхньому саміті на Алясці.

"Удар Путіна минулого тижня був не таким, як раніше - він, мабуть, був покликаний послати сигнал Трампу і європейським лідерам, які зібралися в Білому домі, що він сумнівається в їхній рішучості. Крім українських цілей, Росія також ударила по дипломатичних представництвах Євросоюзу в Києві, а також по офісах Британської ради - організації уряду Великої Британії, що займається культурним і освітнім обміном", - заявляє Тіссен.

Крім того, повідомляється про окремий удар Росії по заводу американського виробника електроніки Flex Ltd., далеко за межами лінії фронту.

 

Автор зазначає, що Трамп дав Путіну всі шанси показати, що той зацікавлений у мирі. З Іраном Трамп встановив 60-денний термін для згоди згорнути ядерну програму, і коли іранські лідери нерозважливо дозволили цьому терміну сплинути, на 61-й день почалися ізраїльські бомбардування, а незабаром почалася операція "Опівнічний молот", під час якої США "стерли з лиця землі" ядерні об'єкти Ірану.

Але в Україні Путіну дозволили пропускати дедлайн за дедлайном. Трамп поступово посилював тиск на Путіна, нещодавно запровадивши вторинні санкції проти Індії за купівлю російської нафти і збільшивши постачання зброї Україні. Але він поки що "не обрушив молот" на Путіна, вважає Тіссен.

У матеріалі також йдеться про те, що це, можливо, відбувається частково тому, що, Путін вступив у прямий діалог із Трампом - запевняючи його телефоном і особисто, що він хоче миру. І Трамп чинив правильно, надаючи російському лідеру всі можливості підтвердити свої слова конкретними діями.

"Але більш ніж через півроку другого терміну Трампа Путін цього так і не зробив. З Україною у Трампа успіхів було більше. Відтоді як катастрофічна зустріч із [президентом України] Володимиром Зеленським у Білому домі наприкінці лютого призвела до тимчасового призупинення постачання зброї США, Україна виконувала прохання Трампа", - наголосив Тіссен.

Наприклад, у березні Україна погодилася на вимогу Трампа про повне і безумовне припинення вогню. Кілька днів по тому, після розмови з Трампом, Зеленський погодився на 30-денне часткове припинення вогню, що стосується енергетики та цивільної інфраструктури. Путін же обидві угоди відкинув.

У травні Зеленський знову погодився на підтримуване США безумовне припинення вогню. Коли Путін відповів пропозицією зустрітися у Стамбулі, Зеленський, на прохання Трампа, погодився на зустріч без жодних попередніх умов - але Путін від зустрічі відмовився.

Протягом багатьох місяців Україна виконувала вимоги Трампа, Росія ж, навпаки, продовжувала завдавати ударів по українських цивільних об'єктах, затягуючи час і вводячи США в оману. Після цього американський лідер заявив про готовність запровадити жорсткі заходи проти Москви, включно із вторинними митами на експорт російської нафти і газу, одночасно посиливши постачання озброєнь Україні. Він також натякнув, що дозволить Україні використовувати американську зброю для ударів по території Росії.

"Путін відповів на дипломатію Трампа і зворушливий лист його дружини ляпасом - варварською атакою, ясно показавши, що йому байдуже відновлення мелодійного сміху українських дітей. Це має стати останньою краплею. Путін своєю жорстокістю довів, що він не зупинить нападу на Україну добровільно - його потрібно змусити. Так нехай примус почнеться", - підсумував Тіссен.