Винятково корисна для росіян роль Криму стала очевидною з перших днів повномасштабного вторгнення Росії. Півострів перетворився на логістичну базу для угруповання російських військ на півдні України, російський флот тероризував Чорне й Азовське моря. Зі своїх кораблів у Чорному морі росіяни від початку вторгнення завдавали ударів ракетами Калібр по українській територій. На довгий час кримський мис Чауда став однією з точок, звідки окупанти щоночі запускали по Україні шахеди.

Усі ці та інші воєнні злочини дали підставу ЗСУ завдавати ударів по військових об'єктах Росії у Криму, що стало одним з найбільш значущих поворотів бойових дій під час вторгнення. Після низки ударів по російських авіабазах у Криму, що почалися ще в 2022 році, колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у програмній статті назвав такі атаки прикладом «успішних зусиль ЗСУ з фізичного перенесення бойових дій на тимчасово окуповану територію АР Крим».

«Бавовни» в Криму ставало дедалі більше — завдяки українським та західним далекобійним ракетам, а також морським дронам СБУ та ГУР. Україна спромоглася завдати щонайменше двох ефективних атак по Кримському мосту у жовтні 2022-го та в липні 2023 року. Зрештою ЗСУ розгорнули потужну кампанію дальніх ударів по російському флоту, військових та логістичних об'єктах на півострові. Станом на початок повномасштабного вторгнення Чорноморський флот РФ нараховував 74 бойових кораблі. Вже за перші два роки великої війни Україна знищила майже три десятки кораблів та один підводний човен — тобто понад третину бойового складу ЧФ РФ, включно з його флагманом, крейсером Москва. Це корабель українські ракети Нептун уразили одним із перших, ще навесні 2022 року.

"Важливим є фактор не тільки кількісний, але й якісний показник”, — нагадував у третій рік вторгнення речник військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук. “Серед знищених кораблів три носії крилатих ракет, підводний човен і два нових кораблі, найновітніших – [корвет] Аскольд і [щойно спущений на воду малий ракетний корабель] Циклон. Це й фактично представники всіх класів, починаючи від флагмана, який був ракетним крейсером, і закінчуючи ракетними катерами, закінчуючи одиницями, які призначені для перекидання невеликої кількості десанту та патрулювання, такі як: Раптор, Серна, Тунець, – зазначив Плетенчук.

Саме це зрештою дозволило відтіснити російський флот у східну частину Чорного моря і уможливити роботу зернового коридору — навіть після того, як Росія вийшла із зернової угоди влітку 2023 року.

Крім того, ще у перший рік вторгнення Росії Україні вдалося повернути у світовий порядок денний питання деокупації Криму, хоча до того західні партнери України воліли виносити «за дужки» це питання — зокрема і під час переговорів у Нормандському форматі.

Попри війну, Україна продовжує щороку проводити саміти Кримської платформи — великого міжнародного переговорного майданчика з деокупації Криму. У 2024 році до цього заходу долучилися понад 60 учасників, серед яких представники країн НАТО і ЄС, президенти, прем'єр-міністри та інші високопосадовці.

Протягом років великої війни з РФ президент України Володимир Зеленський, міністри закордонних справ України Дмитро Кулеба та Андрій Сибіга та інші українські високопосадовці неодноразово заявляли, що Україна ніколи не визнає Крим російським і плануватиме його звільнення в майбутньому, включно із дипломатичним шляхом.

“Ми хочемо надіслати дуже чіткий сигнал: навіть якщо — теоретично — ворог знову стоятиме під Києвом, ми все одно плануватимемо деокупацію Криму. Дуже важливо зрозуміти: хоч би як було складно, ми завжди повинні думати стратегічно — настане час, коли ми деокупуємо свої території. І саміт Кримської платформи — це сигнал саме про це”, — заявляв Кулеба ще влітку 2022 року.

Відтоді реалії на полі бою для України змінилися. Чотири роки повномасштабного вторгнення перетворилися на виснажливу боротьбу з повзучим наступом Росії на українські території. Військова і політична підтримка України з боку США після приходу Дональда Трампа ослабла, а про амбітні наступальні операції України в напрямку Криму, які були предметом дискусій під час контрнаступу 2023 року, поки не йдеться.

Водночас Володимир Зеленський регулярно нагадує, що навіть якщо Україна наразі не має достатньо сил, щоб відвоювати тимчасово окуповані Крим та Донбас, однак Київ ніколи не погодиться на визнання їх частиною Росії.