Хроніки окупації Криму

Хроніки окупації Криму
День зрежисованого Кремлем «референдуму» 16 березня 2014 року, який Росія використала як формальний привід для окупації українського Криму, став однією з поворотних подій у війні РФ проти України.
Як почалася окупація Криму?
На той момент Віктор Янукович ще був чинним президентом України. У подальші дні він поспіхом виїхав з країни. Першою точкою шляху Януковича був Харків, потім Донецьк, далі — Крим, а тоді — Росія.
22 лютого 2014 року, після втечі Януковича з Києва, Верховна Рада ухвалила постанову про його самоусунення від обов’язків президента України та призначила позачергові президентські вибори на травень.
У ті ж дні, коли росіяни здійснювали операцію з вивезення Януковича в Крим, Путін провів секретну закриту нараду з керівниками силових структур. Пізніше він сам розповів в інтерв’ю російським пропагандистам, що на цій нараді в ніч з 22 на 23 лютого 2014-го фактично віддав прямий наказ про анексію Криму.
Прощаючись — не приховую — я всім моїм колегам [на секретній нараді], а їх було четверо, сказав: «Ситуація розгорнулася таким чином в Україні, що ми вимушені почати роботу для повернення Криму до складу Росії»
Володимир Путін в інтерв’ю російським пропагандистам
Як окупанти готували фейковий «референдум»?
Причому фейковий «мер» зазначив, що до того моменту сепаратисти «вже два місяці готувалися до того, щоб народ був готовий, був мобілізований».
25 лютого проросійські сили на півострові знову активізуються — кілька сотень людей блокують будівлю Верховної Ради Криму, розташовану в Сімферополі. Вони вимагають від місцевого парламенту відмовитися підкорятися Києву і провести «референдум про незалежність».
Наступного дня, 26 лютого, учасники заколоту почали споруджувати барикади біля кримського парламенту у Сімферополі. Водночас тут пройшов і великий проукраїнський мітинг на підтримку територіальної цілісності України. На заклик Меджлісу кримськотатарського народу на площу перед Верховною Радою АР Крим вийшли тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей. У такий спосіб до 10 тис. протестувальників засвідчили свою підтримку суверенітету України в її загальновизнаних кордонах включно з Кримом. Тому тепер саме 26 лютого відзначають як Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Між сепаратистами і проукраїнськими активістами, серед яких було безліч кримських татар, відбулися сутички.
У той же день з порушенням Конституції України місцеві депутати призначають “лідера” партії Русское единство Сергія Аксьонова новим “прем'єром” Автономної Республіки Крим.
Вночі 27 лютого почалося захоплення аеропорту Бельбек в Севастополі - його зайняли близько 400 російських військових, перекривши під'їзди до території колючим дротом (так званими «їжаками»). В аеропорту здійснюють посадку російські літаки, фіксується пересування російської техніки.
Російські військові (як правило, без розпізнавальних знаків) починають активне захоплення українських військових частин і інфраструктурних об'єктів на півострові.
На наступний день Парламентська асамблея Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ) засудила військову агресію РФ і закликала припинити анексію суверенної української території.
Як проходив незаконний «референдум»?
- Ви за возз'єднання Криму з Росією на правах суб'єкта Російської Федерації?
- Ви за відновлення дії Конституції Республіки Крим 1992 року і за статус Криму як частини України?
Наступного ранку «голова комісії Верховної Ради з організації референдуму» Михайло Малишев повідомив про те, що нібито 96,77% опитаних висловилися за «возз'єднання з РФ».
17 березня, грунтуючись на підготовленій 11 березня Верховною Радою Автономної Республіки Крим і Севастопольською міською радою незаконній «Декларації про незалежність Автономної Республіки Крим та міста Севастополя», була проголошена нібито незалежна «Республіка Крим».
Верховну Раду АРК незаконно перейменували в «Державну Раду Республіки Крим», після чого та звернулася до Росії з проханням про входження «республіки» як суб'єкта РФ.
18 березня російський президент Володимир Путін підписав нелегітимний так званий «Договір між Російською Федерацією і Республікою Крим про прийняття у Російську Федерацію Республіки Крим та утворення в складі Російської Федерації нових суб'єктів», що порушує норми міжнародного права, яким спробував легітимізувати окупацію українського півострова.
Мілітаризація Криму в окупації
Окупанти почали відновлювати на півострові усі наявні за часів СРСР численні військові аеродроми (близько 10), пускові позиції ракетних установок, об'єкти ППО, радарні комплекси, радянські бази зберігання ядерної зброї. Було створено новий укріплений район на півночі Криму, а для дислокації нових військових частин споруджували нові і реконструювали старі військові містечка, житло та необхідну для російських військовослужбовців інфраструктуру.
Водночас Росія розгорнула в Криму масштабні репресії проти кримських татар та будь-яких проявів незгоди мешканців півострова з силовою російською окупацією. Сотні громадян України, що мешкали в Криму, починаючи з 2014 року незаконно опинилися за ґратами за сфабрикованими звинуваченнями, багатьом із них російські судилища винесли безпідставні багаторічні терміни покарання.
Тож коли 24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, окупований Крим став одним з основних плацдармів для розвитку російського наступу. Вже в перші години вторгнення російські війська рушили через Перекоп і Чонгар, захопивши 24 лютого Нову Каховку зі спорудами Каховської ГЕС та підійшли до Херсона, тоді як інша колона наблизилась до Мелітополя. Швидке просування окупантів з боку Криму дало змогу Росії у подальші дні і тижні захопити жаданий Кремлем «сухопутний коридор» між РФ та українським півостровом.
Крим у роки повномасштабного вторгнення Росії
Усі ці та інші воєнні злочини дали підставу ЗСУ завдавати ударів по військових об'єктах Росії у Криму, що стало одним з найбільш значущих поворотів бойових дій під час вторгнення. Після низки ударів по російських авіабазах у Криму, що почалися ще в 2022 році, колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у програмній статті назвав такі атаки прикладом «успішних зусиль ЗСУ з фізичного перенесення бойових дій на тимчасово окуповану територію АР Крим».
«Бавовни» в Криму ставало дедалі більше — завдяки українським та західним далекобійним ракетам, а також морським дронам СБУ та ГУР. Україна спромоглася завдати щонайменше двох ефективних атак по Кримському мосту у жовтні 2022-го та в липні 2023 року. Зрештою ЗСУ розгорнули потужну кампанію дальніх ударів по російському флоту, військових та логістичних об'єктах на півострові. Станом на початок повномасштабного вторгнення Чорноморський флот РФ нараховував 74 бойових кораблі. Вже за перші два роки великої війни Україна знищила майже три десятки кораблів та один підводний човен — тобто понад третину бойового складу ЧФ РФ, включно з його флагманом, крейсером Москва. Це корабель українські ракети Нептун уразили одним із перших, ще навесні 2022 року.
"Важливим є фактор не тільки кількісний, але й якісний показник”, — нагадував у третій рік вторгнення речник військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук. “Серед знищених кораблів три носії крилатих ракет, підводний човен і два нових кораблі, найновітніших – [корвет] Аскольд і [щойно спущений на воду малий ракетний корабель] Циклон. Це й фактично представники всіх класів, починаючи від флагмана, який був ракетним крейсером, і закінчуючи ракетними катерами, закінчуючи одиницями, які призначені для перекидання невеликої кількості десанту та патрулювання, такі як: Раптор, Серна, Тунець, – зазначив Плетенчук.
Крім того, ще у перший рік вторгнення Росії Україні вдалося повернути у світовий порядок денний питання деокупації Криму, хоча до того західні партнери України воліли виносити «за дужки» це питання — зокрема і під час переговорів у Нормандському форматі.
Протягом років великої війни з РФ президент України Володимир Зеленський, міністри закордонних справ України Дмитро Кулеба та Андрій Сибіга та інші українські високопосадовці неодноразово заявляли, що Україна ніколи не визнає Крим російським і плануватиме його звільнення в майбутньому, включно із дипломатичним шляхом.
“Ми хочемо надіслати дуже чіткий сигнал: навіть якщо — теоретично — ворог знову стоятиме під Києвом, ми все одно плануватимемо деокупацію Криму. Дуже важливо зрозуміти: хоч би як було складно, ми завжди повинні думати стратегічно — настане час, коли ми деокупуємо свої території. І саміт Кримської платформи — це сигнал саме про це”, — заявляв Кулеба ще влітку 2022 року.
Водночас Володимир Зеленський регулярно нагадує, що навіть якщо Україна наразі не має достатньо сил, щоб відвоювати тимчасово окуповані Крим та Донбас, однак Київ ніколи не погодиться на визнання їх частиною Росії.
Ми не можемо віддати наші території. Конституція України забороняє нам це робити. Де-факто ці території зараз контролюють росіяни. У нас немає сил, щоб повернути їх. Ми можемо розраховувати тільки на дипломатичний тиск з боку міжнародної спільноти, щоб змусити Путіна сісти за стіл переговорів.
— зазначив президент України
Непридатність до служби за $11,5 тисяч: ексдепутата і військового затримали на Кіровоградщині
Вандали розгромили дитячий майданчик у парку Миколаєва (фото, відео)
Величезний стовп диму над Миколаєвом: пожежа спалахнула біля річки (фото, відео)
У Миколаєві масштабна пожежа: горять зарості очерету на Інгулі (відео)
Як їздять у Миколаєві: обгін на перехресті (відео)
На головному проспекті Миколаєва автомобільний затор – ремонт дороги (відео)
З'явилися нові фото та відео з місця падіння бойової частини «шахеда» у Миколаєві
На проспекті у Миколаєві водії маневрують між «квадратами» вирізаного асфальту (відео)
Над Миколаєвом ворожі «шахеди»: у місті вибухи, працює ППО (відео)













