Комета Галлея повернеться та дасть унікальний шанс побачити її наживо

28 липня 2061 року комета Галлея досягне перигелію — найближчої до Сонця точки своєї орбіти, після чого наблизиться до Землі. Наступного перигелію вона досягне лише 27 березня 2134 року, тож для багатьох людей, які живуть сьогодні, повернення комети у 2061-му може стати єдиною можливістю побачити її на власні очі. 

Однак 28 липня — не єдиний день, коли її можна буде спостерігати. У міру наближення до Сонця його тепло змусить комету активніше виділяти газ і пил. Навколо ядра сформується кома, а потім з’являться характерні хвости. Тому період спостережень розтягнеться на значно довший час.

Точна дата перигелію вже розрахована, однак визначити найкращі дні для спостереження заздалегідь неможливо. Це залежатиме від положення комети відносно Сонця та Землі, широти спостерігача, тривалості сутінок, погоди та місячного світла.

Комета отримала ім’я на честь англійського астронома Едмонда Галлея. Він порівняв траєкторії яскравих комет, які спостерігалися у 1531, 1607 та 1682 роках, і припустив, що йдеться про один і той самий об’єкт, який періодично повертається. Галлей передбачив її появу, і в 1758 році комета дійсно повернулася — вже після смерті вченого.

За даними NASA, спостереження за цією кометою налічують понад дві тисячі років. Сьогодні вона має офіційне позначення 1P/Halley і вважається періодичною кометою.

Звичне твердження, що ця комета повертається кожні 76 років, є лише приблизним. Інтервал між появами коливається приблизно від 74 до 79 років. На орбіту впливають гравітація планет і невеликі викиди речовини з поверхні комети.

Востаннє комета Галлея проходила перигелій 9 лютого 1986 року. Для багатьох мешканців Землі її поява виявилася розчаруванням: положення відносно Сонця було незручним для спостережень.

У 2061 році геометрія повинна бути значно сприятливішою. Земля та комета опиняться по один бік від Сонця приблизно під час перигелію. Однак це не гарантує певної яскравості: активність комети може виявитися непередбачуваною, а міське освітлення здатне приховати слабкий хвіст.

У 1986 році комета стала не тільки об’єктом спостережень, а й важливою метою космічних досліджень. Апарат «Джотто» наблизився до її ядра приблизно на 596 кілометрів і показав, що воно має витягнуту форму та відбиває вкрай мало сонячного світла. При цьому невеликі активні ділянки поверхні викидають достатньо речовини, щоб утворити величезну яскраву кому та хвіст.

Цікаво, що Земля щороку стикається з частинками комети Галлея. Ця комета є джерелом двох відомих метеорних потоків — Оріонід у жовтні та Ета-Акварид у травні. Земля перетинає слід пилу, залишений кометою під час попередніх проходжень.