Найдивніше, що одна з найстрашніших на вигляд риб давно стала продуктом, за який охоче платять у хороших ресторанах. За незвичною репутацією ховається ще цікавіше морське життя – ця риба майже зливається з дном, полює із засідки й здатна ковтати здобич, яка здається для неї надто великою, пише Оn the water.
Що це за риба і чому її так цінують на кухні?
М’ясо морського чорта давно має особливу репутацію серед кухарів, хоча зовнішність цієї риби мало нагадує делікатес. Найціннішою вважають хвостову частину – саме там зосереджене щільне, пружне філе зі світлим відтінком. Через це морського чорта нерідко називають "омаром для бідняків", хоча в багатьох ресторанах він давно вийшов за межі такого визначення.
У продажу найчастіше можна побачити саме хвіст, рідше – готове філе або вже розібрану тушку. Кожна риба має по два товсті шматки м’яса з обох боків хребта. Окремо цінують і щоки – вони теж мають насичений смак, хоча трапляються у продажу значно рідше.
Перші переможці вже отримали свої призи від Руни! А ви ще не долучились? У матеріалах рубрики Смачно 24 знаходьте 5 клікабельних баночок соусу і беріть участь у розіграші призів від бренду. А 6 травня можна забрати головний приз – мультипіч Tefal.
М’ясо морського чорта нежирне, міцне, добре тримає форму під час приготування й підходить для сковороди, духовки або гриля. Саме тому його охоче використовують у стравах, де важливо зберегти виразну текстуру риби.
Які дивовижні факти відомі про морського чорта?
Морський чорт чудово маскується на дні, тому його часто називають справжнім майстром камуфляжу. Його шкіра нагадує мул або темний осад, завдяки чому риба майже зникає на тлі морського дна, розповідає Divessi.
Під час полювання він лежить нерухомо, майже повністю зливаючись із середовищем, і чекає, поки здобич підійде зовсім близько. У цей момент хижак різко відкриває величезний рот, а плоска голова миттєво перетворюється на пастку з рядами гострих зубів. Жертва зникає буквально за мить. Після цього знову настає повна нерухомість – морський чорт повертається до очікування.
Його зовнішність часто називають страхітливою: непропорційно велика голова, широкий рот, гострі зуби, дивні шкірні вирости на голові та грудні плавці, якими він не лише керує рухом, а й фактично "крокує" дном. Існує легенда, що ще у XVI столітті рибалки, побачивши цю рибу здалеку, прийняли її за дивну постать, схожу на старого монаха, який лежить на воді. Саме тому, за переказами, вона й отримала свою незвичну назву.
Як морський чорт став делікатесом?
Колись рибалки часто не бачили в цій рибі жодної цінності й просто викидали її назад у море. Ситуація змінилася, коли кухарі звернули увагу на незвичайну текстуру хвоста. Згодом морський чорт став бажаним продуктом у ресторанах, а його м’ясо почали використовувати для стейків, тушкованих страв, рибного рагу, смаження з оливковою олією та навіть карі.
Окрему цінність має печінка морського чорта. У Японії її знають як "анкімо" і вважають одним із найвідоміших морських делікатесів. За ніжний смак і кремову текстуру її навіть називають "фуа-гра моря". Раніше вона коштувала дуже дорого й активно продавалася в ресторани Європи та Японії, хоча сьогодні її ринкова ціна помітно нижча.
