Науковці показали тварину, яка живе на глибині 1,9 кілометра під землею

Життя на нашій планеті здатне адаптуватися до найсуворіших умов, і непроглядна темрява глибоких печер не є винятком. Тривалий час вважалося, що такі екстремальні підземні середовища не здатні підтримувати складні форми життя. Проте експедиція команди CaveX, яка досліджувала печерну систему Крубера-Вороня на Західному Кавказі — одну з найглибших у світі, — зробила приголомшливе відкриття, пише T4.

Влітку 2010 року на глибині 1980 метрів дослідники виявили вид Plutomurus ortobalaganensis, який офіційно отримав титул найглибшої наземної тварини з коли-небудь знайдених на Землі. До цієї знахідки, згодом опублікованої в журналі Terrestrial Arthropod Reviews, подібний рекорд належав виду черв’яка, виявленому на глибині близько 1300 метрів у південноафриканській золотій шахті.

Еволюція у вічній темряві

Виявлена істота є ногохвосткою — членистоногим, яке зовні дещо нагадує дрібну комаху, але еволюційно належить до зовсім іншої гілки дерева життя. Життя у цілковитій темряві вимагає радикальних біологічних перебудов, тому цей вид повністю позбавлений очей. Натомість для виживання у такому складному середовищі еволюція нагородила його унікальними інструментами: верхівка голови ногохвостки оснащена надзвичайно довгою парою антен, які працюють як високоточні радари для навігації. Завдяки їм без ока істота легко пересувається печерою і знаходить собі їжу — гриби та органіку, що розкладається.

«Через ці умови жодна з цих тварин не має очей і не має пігментації. Крім того, один з видів розвинув хеморецептор – свого роду хімічну параболічну антену – що дозволяє йому рухатися в такому складному середовищі. Вони харчуються грибами, які ростуть на ньому, сприяючи його розкладанню та беручи участь у мережі стабільних спільнот членистоногих, що існують у печерах», — пояснив один з авторів дослідження, зоолог і професор Університету Наварри доктор Енріке Бакеро.

Загадка сіруватого пігменту

Однією з найцікавіших наукових деталей цієї ногохвостки став її зовнішній вигляд. Зазвичай більшість троглобітів — істот, що тисячоліттями живуть у глибоких печерах, — повністю втрачають будь-яке забарвлення. Це цілком логічно, адже в умовах, де відсутнє світло і всі навколо сліпі, витрачати енергію організму на виробництво кольору немає сенсу.

Проте Plutomurus ortobalaganensis став винятком: хоча ця шестинога істота і виглядає надзвичайно блідою, вона зберегла ледь помітний сіруватий відтінок тіла і не є повністю прозорою. Цей ледь вловимий слід пігменту дозволив дослідникам зробити важливе припущення: цілком ймовірно, що цей вид колонізував такі екстремальні підземні глибини відносно недавно з точки зору еволюції, і процес його остаточної адаптації до світу вічної темряви все ще триває.