Рослина з особливою історією / Фото unsplash
Водночас окремі лінії папоротей виявилися настільки успішними, що майже не потребували змін протягом величезних проміжків часу. Саме тому сьогодні деякі види вважають прямими нащадками рослин, які росли ще в добу динозаврів.
Що дивує вчених найбільше?
Одним із найважливіших відкриттів є викопний зразок папороті, знайдений у Швеції та описаний у 2014 році. Скам'янілість отримала назву Korsaröd fern і має вік близько 180 мільйонів років. Дивовижно те. як добре вона збереглася. У більшості випадків процес скам'яніння руйнує клітинні структури.
Однак у цьому викопному зразку науковцям вдалося дослідити навіть клітинний вміст, зокрема ядра та хромосоми. Результати аналізу стали справжньою несподіванкою. Виявилося, що кількість хромосом та інші особливості генетичного матеріалу майже повністю збігаються із сучасною коричною папороттю (Osmundastrum cinnamomeum), яка нині поширена у східній частині Північної Америки та Азії.
Який вигляд мали ці дивовижні рослини: дивіться відео
Дослідники дійшли висновку, що в родині осмундових папоротей протягом останніх 180 мільйонів років практично не відбувалося значних генетичних змін. Не зафіксовано ані великих втрат генів, ані масштабних подвоєнь геному. Фактично рослина перебувала у стані так званого "геномного застою" – явища, коли організм зберігає свою будову та генетичні особливості протягом надзвичайно тривалого часу. Ба більше, дослідники припускають, що така стабільність може сягати не 180, а щонайменше 220 мільйонів років.
Які ще види збереглися майже без змін?
Корична папороть виявилася не єдиною представницею цієї унікальної групи. У породах Антарктиди віком близько 220 мільйонів років науковці знайшли викопні рештки іншого сучасного виду – переривчастої папороті (Osmunda claytoniana).
Дослідження показали дивовижну схожість між давніми та сучасними представниками цього виду. До тієї ж стародавньої лінії належить і королівська папороть (Osmunda regalis), яка також зберегла багато рис своїх дуже далеких предків. Саме тому родину осмундових дедалі частіше наводять як один із найкращих прикладів еволюційної стабільності серед рослинного світу.
За сотні мільйонів років ці папороті пережили щонайменше два глобальні масові вимирання, а можливо, і три. Вони існували до динозаврів, росли поруч із ними та продовжують рости сьогодні. Коли людина проходить повз таку папороть у вологому затіненому лісі, вона фактично дивиться на рослину, чия історія почалася ще тоді, коли по Землі не ходила жодна людина, а майбутні володарі планети – динозаври – лише готувалися з'явитися.
