Стародавню реконструкцію Стоунхенджа пов’язали з міграцією з Європи

Масштабна перебудова Стоунхенджа між 2620 і 2480 роками до н.е. була спробою об’єднати древніх бритів у період масової міграції з Європи, вважають археологи.

Археологи з Університетського коледжу Лондона запропонували пояснення масштабної реконструкції Стоунхенджа, яка відбулася близько 4500 років тому. Учені вважають, що реконструкція була відповіддю на масову міграцію з континентальної Європи і спробою зберегти культурну єдність стародавніх бритів.

Вчені проаналізували походження вівтарного каменю – масивного моноліту вагою в шість тонн, розташованого в серці пам’ятки. Мінералогічний аналіз зерен із фрагментів каменю спростував попередні теорії про його походження і вказав на північно-східну Шотландію як місце його видобутку. Це означає, що стародавні будівельники транспортували камінь на відстань близько 700 км – надскладне завдання для тієї епохи.

Дослідники реконструювали процес транспортування. Аналіз показав, що камінь переміщали сушею на дерев’яних санчатах, що ковзали по дерев’яних рейках, які постійно переукладали. Восьмимісячна мандрівка перетворилася на масштабний громадський захід, що супроводжувався святкуваннями та церемоніями, які об’єднували різні групи населення.

Датування реконструкції (2620-2480 рр. до н.е.) збігається з періодом значних демографічних змін у стародавній Британії, спричинених припливом переселенців з Європи. Дослідники припускають, що перебудова стародавньої пам’ятки був спосіб зміцнити культурну ідентичність місцевого населення і водночас інтегрувати нових мешканців в наявне суспільство.

Унікальність Стоунхенджа серед інших стародавніх пам’яток Британії підтверджує цю гіпотезу. З понад 900 відомих кам’яних кіл тільки Стоунхендж побудований з каменів, привезених з різних, часто дуже віддалених регіонів. Крім вівтарного каменю з Шотландії, в конструкції використані блакитні камені з Уельсу (225 км) і сарсени з району Мальборо (25 км). Це різноманіття, вважають вчені, відображає прагнення створити пам’ятник, що символізує єдність різних регіонів і народів стародавньої Британії.