У світі з'явиться нова держава, але є важливий нюанс

У світі з’явиться нова держава. Але не повністю незалежна. Острівний регіон Нова Каледонія в західній частині Тихого океану домігся розширення своєї автономії, але залишиться під протекторатом Франції, пише Le Parisien.

Останній раунд переговорів між центральним урядом Франції та основними політичними силами Нової Каледонії тривав 10 днів і закінчився домовленістю, яка поки що викликає більше запитань, ніж дає відповідей. 

Домовленість є складним компромісом між трьома сторонами – урядом Франції, каледонськими сепаратистами, які прагнуть повної незалежності, і каледонськими лоялістами, які хочуть залишитися частиною Франції.

Як пише Le Parisien із посиланням на поінформоване джерело, десятисторінковий документ надає Новій Каледонії статус статус "sui generis" (буквально "винятковий" або "особливий"). Що саме це означає, точно не зрозуміло. Неназваний лояліст в коментарі виданню розтлумачив це як те, що Нова Каледонія стане "державою, інтегрованою до складу Франції". Тобто не буде ані "заморською територією Франції", ані незалежною державою у повній мірі.

"Це формулювання достатньо розпливчасте, щоб створити "справжній головний біль конституціоналістам" і влаштувати всіх учасників", – пише Le Parisien.

Президент Франції Еммаеуель Макрон у своїй публікації на платформі Х, вітаючи цю домовленість, написав, що йдеться про "Державу Нова Каледонія в складі Республіки [Франція]".

Раніше французька преса писала, що проект угоди, який на той момент ще не був узгоджений, зокрема передбачав зміну державних символів Нової Каледонії (назва, прапор, гімн, девіз), а також запровадження подвійного громадянства (одночасно Нової Каледонії і Франції). Також уряд Нової Каледонії мав би отримати більше самостійності у міжнародних справах, тоді як оборона залишатиметься в юрисдикції уряду Франції. Начебто інші держави світу могли б визнати Нову Кпаледонію як окремий суб'ект міжнародного права.

Нова Каледонія: що треба знати

Нова Каледонія — це заморська територія Франції (станом на сьогодні), яка знаходиться в південно-західній частині Тихого океану, приблизно за 1 200 км на схід від Австралії. Архіпелаг має значну автономію, власний уряд і парламент, але залишається під суверенітетом Франції. Його населення (загалом десь 275 тисяч осіб) складається як із європейців (переважно французів), так і з корінного народу канаків, який становить приблизно 40% населення та зберігає окрему ідентичність.

У травні 2024 року через спробу Парижа змінити виборчі правила в Новій Каледонії спалахнули масштабні протести й заворушення. Плани надати право голосу французам, що проживали на островах понад 10 років, викликали обурення серед корінного народу канаків. Після сутичок, підпалів, розграбувань та запровадження комендантської години влада оголосила надзвичайний стан, і тисячі людей були заарештовані, при цьому загинуло понад десяток протестувальників і правоохоронців 

У червні 2024 року затримали лідера руху за незалежність Христіана Тейна та інших активістів, які були етаповані до Франції, що викликало нову хвилю протестів із підпалами поліцейських дільниць і пожежами. Після цих подій президент Франції та прем’єр оголосили про призупинення виборчої реформи в Новій Каледонії.

У січні 2025 року парламент Нової Каледонії обрав нового профранцузького президента — Альсид Понгу, який пообіцяв спрямувати зусилля на відновлення політичної стабільності, зокрема розпочав переговори із прихильниками повної незалежності архіпелагу