Як виглядав Галицький замок у часи свого розквіту

У Галицькому замку запустили віртуальні 3D-екскурсії, які відтворюють вигляд памʼятки у XVI-XVII століттях. В окулярах віртуальної реальності туристи зможуть побачити, як виглядала давня церква, вежі оборонного замку та дитинець. Про це повідомили у Національному заповіднику «Давній Галич».

«Запрошуємо вас на захоплюючу подорож у часі та просторі з 3D екскурсією Галицьким замком! Тепер ви маєте можливість віртуально відвідати одну з найстаріших та найвідоміших історичних памʼяток України», – повідомили в заповіднику.

Дитинець і оборонні мури з бойовими галереями (3D-візуалізація)

Що можна побачити і дізнатися з такої віртуальної екскурсії:

• замок, його зали, вежі та підземелля в деталях;
• ознайомитися з системою оборонних споруд, побачити зразки військової амуніції та дізнатися, як захищали твердиню від ворогів;
• відвідати каплицю святої Катерини;
• знайти приховані об’єкти та побачити місця, які не завжди доступні для звичайних відвідувачів;
• відвідати кімнату галицького старости та поринути у побут тогочасних мешканців;
• порозглядати дрібні деталі інтерʼєру – від кам’яних стін до витончених елементів;
• завітати до бібліотеки, де зберігалися старовинні книги та документи;
• прогулятися замковим двором, де проходили зібрання та святкування.

Така віртуальна подорож ідеально підходить для туристів, школярів, студентів і любителів історії.

Інтерʼєр каплиці (3D-візуалізація)

Як розповідають у заповіднику, Галич у 1141 році став столицею Галицько-Волинської держави і був найбільшим містом Європи, яке площею перевищувало Вавилон, Рим, Константинополь. Територія Галича простягалася на 8,5 км з півночі на південь і на 11 км із заходу на схід. Тоді міська агломерація мала центр у сучасному селі Крилос. Перший княжий замок у Галичі був деревʼяним, згодом його вимурували з каменю. Від середини ХІV ст. він став оборонним форпостом Галицького староства вже у складі Польщі.

«Замки будували у місцях, зручних для оборони. Поступово вони перетворювались на складний комплекс оборонних споруд, житлових, господарських, культових та інших будівель. Місце, на якому розташувався Галицький замок, було з погляду військової стратиграфії надзвичайно вигідне: з півночі, заходу і сходу – круті схили, з півдня – глибокий рів штучного походження, а центральну верхню частину підвищили, насипавши жовтої глини. Також ріки Луква, Дністер і Лімниця надійно прикривали підступи до замку», – розповідають у заповіднику.

Каплиця Катерини біля Галицького замку (3D-візуалізація)

У ХVІІ ст. кам’яний замок вдосконалили за новим стилем фортифікації. Він мав трикутну форму, дві тераси, три муровані кутові вежі, дев’ять комор, архів міських і земельних актів, канцелярію, приміщення суду. Всередині подвір’я, оточеного мурами з двома вежами, була каплиця. Замок мав двоповерхові підземелля, в яких розміщувалась тюрма, склади пороху, зброї, провіанту на випадок нападу ворогів.

Галицький замок вистояв не одну облогу, та згодом занепав. Вже у XVIII ст. частину вцілілих мурів розібрали, а матеріал використали для будівництва Станіславова. Вціліла лише одна вежа.