Зонд NASA зафіксував 18-метровий кратер від падіння ракети SpaceX на Місяць

NASA опублікувало детальні знімки, зроблені місячним орбітальним зондом LRO, які демонструють новий кратер на поверхні Місяця. Цей кратер утворився внаслідок падіння уламків другої ступені ракети-носія SpaceX Falcon 9, що сталося 5 серпня.

Деталі інциденту

Згідно з даними NASA, діаметр новоутвореного кратера становить приблизно 18 метрів, а його глибина — менше 3 метрів. Кратер має характерну форму, схожу на «метелика», з чіткими світлими та темними смугами навколо нього. Аналіз зображень, отриманих за різних умов освітлення, дозволив команді LRO ретельно вивчити розміри кратера та розподіл викинутої речовини.

Уламок ракети, що впав на Місяць, був частиною другої ступені Falcon 9, яка стартувала 15 січня 2025 року для доставки місячного посадкового модуля «Blue Ghost 1» компанії Firefly Aerospace. Ця місія була частиною програми NASA Commercial Lunar Payload Services (CLPS). Після вивантаження корисного навантаження, друга ступінь ракети залишилася на орбіті, під впливом сонячної активності та місячної гравітації поступово вийшовши на траєкторію зіткнення з Місяцем.

Процес спостереження

NASA заздалегідь попереджало про можливе падіння уламка 5 серпня, планувало спостереження за допомогою наземних телескопів, LRO та корейського зонда «Danuri». Агентство запевнило, що зіткнення не становило небезпеки для Землі.

Для отримання якісних зображень кратера, команда LRO мусила точно налаштувати позицію зонда, щоб його камера була спрямована безпосередньо на цільову ділянку під час прольоту. Враховуючи дво­годинний орбітальний період LRO навколо Місяця та повільний оберт самого Місяця, команда чекала близько 6 днів, доки цільова ділянка знову не опинилася в оптимальному положенні для зйомки. LRO пролітав над цією зоною на висоті близько 96,6 кілометра зі швидкістю приблизно 1,6 кілометра на секунду.

Технічні деталі зйомки

Вузько­кут­на камера (NAC) зонда LRO здатна розрізняти об’єкти шириною близько 0,91 метра. Використовуючи зображення, зроблені в різні моменти часу та за різних умов освітлення, дослідники змогли детально проаналізувати краї кратера, розподіл викинутої речовини та оцінити його глибину за довжиною тіні.

Світлі смуги біля краю кратера містять свіжий матеріал з глибших шарів Місяця, який менше зазнав впливу космічного середовища і тому має вищу відбивну здатність. Темніші ділянки складаються з пилу та порід, що довго перебували на поверхні та були змінені під дією сонячного вітру, космічних променів та мікрометеоритів.

Координація зусиль

Визначення точного місця падіння стало можливим завдяки спільній роботі кількох команд. Спочатку незалежні астрономи проаналізували траєкторію уламка, а потім Центр досліджень навколоземних об’єктів (CNEOS) NASA уточнив її та визначив потенційну зону зіткнення. Після цього NASA передало координати корейській команді «Danuri», камера якого змогла зафіксувати фактичне місце падіння з точністю до 1 км від передбаченого. Ці дані були використані командою LRO для остаточного оновлення координат кратера.

Це не перший випадок, коли залишки космічних апаратів залишають помітні сліди на Місяці. У 2022 році LRO зафіксував утворення подвійного кратера від падіння іншого ракетного уламка.