Операція США у Венесуелі: 5 сценаріїв подальшого розвитку подій

3 січня США провели військову операцію проти Венесуели. Президент США Дональд Трамп підтвердив, що американські сили завдали ударів по ряду об'єктів на території країни, а також захопили та вивезли з Венесуели президента Ніколаса Мадуро. За даними американської сторони, Мадуро та його дружині того ж дня у Нью-Йорку були пред'явлені звинувачення у «наркотероризмі», контрабанді кокаїну та незаконному зберіганні зброї.

Про світову реакцію на події у Венесуелі пише ВВС.

Осуд з боку союзників Каракасу

Ряд держав, які традиційно підтримують Венесуелу, різко засудили дії Вашингтона. Міністерство закордонних справ Росії назвало удари США актом збройної агресії проти Венесуели. У заяві наголошується на солідарності Москви з венесуельським народом та підтримці курсу боліваріанського керівництва, спрямованого на захист суверенітету та національних інтересів країни.

В окремому коментарі російське зовнішньополітичне відомство закликало «негайно внести ясність» у питання насильницького вивезення Ніколаса Мадуро та його дружини, назвавши те, що сталося, «неприйнятним зазіханням на суверенітет незалежної держави» та прямим порушенням норм міжнародного права.

З аналогічними заявами виступили Куба та Іран. У Тегерані охарактеризували операцію США як «грубе порушення національного суверенітету та територіальної цілісності Венесуели» та закликали Раду Безпеки ООН втрутитися в ситуацію.

Реакція країн регіону

Президент Колумбії Густаво Петро заявив, що його країна «відкидає агресію проти суверенітету Венесуели та Латинської Америки». Він повідомив про розгортання колумбійських сил безпеки на кордоні та попередив, що у разі масового припливу біженців будуть задіяні всі доступні державні ресурси. Пізніше Петро опублікував у соцмережах відео з палаючим автомобілем, ймовірно, на території Венесуели, супроводживши його підписом «цивільні жертви».

Офіційної реакції Бразилії на момент публікації не було. Влада Гаяни, ще однієї сусідньої країни, повідомила про приведення в дію національного плану безпеки, не розкриваючи подробиць.

Позиція ЄС

Глава європейської дипломатії Кая Каллас закликала сторони до стриманості, наголосивши, що «за будь-яких обставин мають дотримуватися норм міжнародного права».

«Я поговорила з держсекретарем США Марко Рубіо та нашим послом у Каракасі. Європейський союз уважно стежить за розвитком подій», - написала Каллас у соцмережі X.

При цьому вона нагадала, що ЄС раніше неодноразово заявляв про нелегітимність Ніколаса Мадуро та виступає за мирний, а не силовий перехід влади у Венесуелі.

США: заяви Трампа та сумніви в Конгресі

Сам Дональд Трамп у телефонному інтерв'ю The New York Times назвав ранкові удари по Венесуелі «блискучою операцією», зазначивши «відмінне планування» та роботу американських військових та силовиків.

На запитання про те, чи запитував він схвалення Конгресу та які подальші кроки планує Вашингтон, Трамп пообіцяв відповісти на прес-конференції у Мар-а-Лаго, яка запланована на 3 січня.

Раніше він заявив у соцмережі Truth Social, що США «успішно провели масштабний удар по Венесуелі», а операцію було здійснено спільно з американськими правоохоронними органами. Подробиці, за його словами, мають бути оприлюднені пізніше.

Проте дії президента викликали критику та питання серед американських законодавців. Сенатор-демократ від Арізони Рубен Гальєго назвав те, що відбувається «незаконною війною», наголосивши, що за своє життя він уже став свідком «другого невиправданого військового конфлікту».

Сенатор-республіканець від Юти Майк Лі, у свою чергу, заявив, що очікує на роз'яснення щодо конституційних підстав застосування сили без оголошення війни або дозволу Конгресу. Пізніше він повідомив, що держсекретар Марко Рубіо запевнив його: подальших воєнних дій у Венесуелі не планується, оскільки Ніколас Мадуро перебуває під вартою у США. За словами Рубіо, вжиті силові заходи були необхідні для виконання ордеру на арешт.

Венесуела: мобілізація та невизначеність

Віце-президент Венесуели Дельсі Родрігес заявила, що влада не має інформації про місцезнаходження Ніколаса Мадуро і його дружини, і зажадала надати докази того, що вони живі.

Міністр оборони Володимир Падріно Лопес назвав дії США «злочинною військовою агресією» та оголосив загальнонаціональну мобілізацію. Він повідомив про приведення в дію всіх планів національної оборони і заявив, що удари припали, зокрема, по житлових районах.

Міністр внутрішніх справ Діосдадо Кабельйо пізніше заявив, що ситуація в країні «спокійна», закликавши громадян довіряти чинному політико-військовому керівництву. За його словами, збройні сили розгорнуті для забезпечення порядку, а влада вимагає від США доказів життя президента.

Міністр закордонних справ Іван Хіль повідомив, що Венесуела вимагає термінового засідання Ради Безпеки ООН.

Що далі: можливі сценарії розвитку кризи

Операція США проти Венесуели та вивіз Ніколаса Мадуро створили ситуацію з високим ступенем невизначеності. Подальший розвиток подій залежатиме від поєднання внутрішніх процесів у самій Венесуелі, реакції регіональних гравців та позиції світових центрів сили.

Сценарій 1. Контрольований транзит влади

Найбільш сприятливий для Вашингтона сценарій — швидкий перехід влади до тимчасової адміністрації всередині Венесуели.

У цьому випадку:

• віце-президент Дельсі Родрігес або інший перехідний орган бере на себе керування країною;
• збройні сили зберігають лояльність до нового центру влади, уникаючи розколу;
• США та ЄС ініціюють дипломатичний процес під гаслом «стабілізації» та підготовки нових виборів;
• частина санкцій можна переглянути за політичні поступки.

Однак реалізація такого сценарію ускладнюється відсутністю підтвердженої інформації про долю Мадуро, високим рівнем недовіри до США і антиамериканськими настроями, що глибоко вкорінилися серед прихильників боліваріанського проекту.

Сценарій 2. Внутрішня криза та боротьба еліт

Найімовірнішим аналітики вважають сценарій внутрішньої дестабілізації.

Його ознаки:

• конкуренція між цивільними та військовими елітами за контроль над владою;
• локальні протести та зіткнення, особливо в Каракасі та прикордонних регіонах;
• зростання впливу силових фігур, що апелюють до захисту суверенітету;
• ризик паралельних центрів управління.

У цьому випадку Венесуела може увійти у фазу затяжної політичної кризи без чіткої вертикалі влади, що посилить економічний спад та гуманітарні проблеми.

Сценарій 3. Регіональна ескалація

Окреме занепокоєння викликає можливе залучення сусідніх країн.

Фактори ризику:

• потік біженців до Колумбії та Бразилії;
• інциденти на кордонах та посилення військової присутності;
• зростання антиамериканських настроїв у Латинській Америці;
• політичний тиск на уряди країн регіону з вимогою зайняти чітку позицію.

Хоча пряме військове зіткнення між державами малоймовірне, регіональна напруженість може стати довгостроковою.

Сценарій 4. Міжнародне правове протистояння

Ще один можливий вектор — перенесення конфлікту в юридичну та дипломатичну площину.

Він включає:

• екстрені засідання Ради Безпеки ООН;
• спроби Венесуели та її союзників кваліфікувати дії США як порушення міжнародного права;
• політичну ізоляцію США з боку частини країн глобального Півдня;
• паралельні розслідування та резолюції без обов'язкової сили.

У цьому випадку криза стане ще одним елементом глобального розколу між Заходом та його опонентами.

Сценарій 5. Заморозка конфлікту

На тлі втоми сторін та відсутності консенсусу можлива «пауза» в активній фазі кризи.

Її особливості:

• відсутність нових бойових дій;
• збереження санкційного тиску;
• обмежені дипломатичні контакти;
• повільне наростання соціально-економічних проблем у країні.

Такий сценарій не вирішує корінних протиріч, але знижує ризик негайної ескалації.

Ключові фактори, що визначать результат:

Позиція венесуельських збройних сил — чи збережуть вони єдність, чи допустять розкол.

Швидкість та прозорість дій США — чи будуть представлені юридичні підстави операції.

Роль регіональних гравців — насамперед Колумбії, Бразилії та Мексики.

Активність ООН та міжнародних посередників.

Соціальна реакція всередині Венесуели – протести, мобілізація чи пасивне очікування.

Висновки

Операція США стала не точкою завершення, а початком нового етапу венесуельської кризи. У короткостроковій перспективі ключовим питанням залишається легітимність влади в Каракасі, у середньостроковій — здатність регіону уникнути дестабілізації, а в довгостроковій — вплив суверенітету та застосування сили, яке сталося, на міжнародні норми.