Поїздка Путіна до Будапешту: атакують літак чи заарештують за ордером Гаазького суду?

Будапешт готується до можливої ​​зустрічі президента США Дональда Трампа та російського лідера Володимира Путіна. Сам факт появи Путіна на території Угорщини викликає підвищений інтерес ЗМІ та активні суперечки. Насамперед дискусії стосуються ордера на арешт Путіна, який було видано Міжнародним кримінальним судом (МКС) у березні 2023 року, повідомляє Bild. 

За даними джерел, переговори про візит перебувають у стадії узгодження, а як майданчик розглядається угорська столиця. Однак правовий статус Угорщини як учасника Римського статуту — основного документа, який регулює діяльність МКС, — викликає сумніви щодо можливості реалізації ордера на арешт.

"Ордер був виданий 17 березня 2023 року на підставі обґрунтованої підозри, що президент Путін несе відповідальність за незаконну депортацію українських дітей до Росії", - йдеться у заяві суду в Гаазі.

Угорщина підписала та ратифікувала Римський статут, а отже, формально зобов'язана виконувати рішення МКС. Проте у квітні 2025 року Будапешт оголосив про вихід із угоди. Однак, за міжнародним правом, процедура розірвання угоди набирає чинності через 12 місяців після офіційного повідомлення.

Позицію Будапешта щодо ордера раніше озвучив голова адміністрації прем’єр-міністра Гергей Гуляш.

«Угорщина підписала Римський статут, але він так і не був інтегрований у нашу правову систему. З погляду внутрішнього законодавства підстав для арешту Путіна немає», - заявив Гуляш у 2023 році.

Угорська влада також неодноразово критикувала Гаазький суд. Прем'єр-міністр Віктор Орбан назвав його «політичним інститутом» та поставив під сумнів необхідність участі своєї країни у його діяльності.

«Ми ніколи всерйоз не інтегрували положення МКС до угорського законодавства. Наше членство від початку було неповноцінним», — сказав Орбан в одному з недавніх інтерв'ю.

Прецеденти ігнорування ордерів МКС уже були. Так, у квітні 2025 року до Будапешта з офіційним візитом прибув прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху, на арешт якого також видано ордер МКС. Він не був затриманий.

Питання міжнародної юрисдикції залишається відкритим

Виникає й інше питання: чи можна заарештувати Путіна, наприклад, перехопивши його літак у повітряному просторі країни-учасника Римського статуту?

Юристи попереджають: будь-які дії щодо примусової посадки повітряного судна, яке не становить загрози, порушують міжнародні норми.

«Згідно з Чиказькою конвенцією 1944 року, цивільні рейси мають право на транзитне перетин повітряного простору інших країн. Примусова посадка - це крайній захід і, по суті, акт агресії», - пояснює експерт з міжнародного права Петер Надь.

З моменту видачі ордера Путін уже робив закордонні поїздки. У 2024 році він відвідав Монголію, яка, незважаючи на статус учасника Римського статуту, не вдалася до арешту. Згодом суд передав справу Монголії Асамблеї держав-учасниць Римського статуту. Однак Монголії це нічим не загрожує, оскільки Асамблея не має ніяких засобів для покарання порушника.