Що сталося насправді у Петропавлівській Борщагівці: останні подробиці

2 листопада 2026 року під Києвом спалахнув один із найгучніших скандалів за час повномасштабного конфлікту. У селі Петропавлівська Борщагівка місцеві жителі виявили закритий військовий об'єкт, обладнаний у звичайному приватному будинку. У соцмережах та Telegram-каналах миттєво поширилася інформація, що у підвалі утримують мобілізованих та військовослужбовців, які вчинили СЗЧ (самовільне залишення частини), причому до людей нібито застосовують фізичне насильство та тортури.

Ситуація стрімко переросла у масові заворушення, штурм будівлі та масштабне протистояння, наслідки якого тепер розслідують СБУ та МВС.

Хроніка вуличних зіткнень

Тема викликала колосальний суспільний резонанс. Вже надвечір біля стін об'єкту зібралася стихійна акція: присутні вимагали негайно відкрити ворота і допустити до медиків та родичів, які утримуються. Обстановка загострилася до краю. Почалися зіткнення: протестувальники розгойдали службовий автобус Національної гвардії, намагалися вибити ворота ділянки, закидали силовиків яйцями та помідорами. У відповідь поліція та Нацгвардія застосували сльозогінний газ.

Пізніше на місці інциденту було помічено невідомих у балаклавах і з битами. За повідомленнями проекту «Слідство.Інфо», вони застосовували фізичну силу до присутніх. Постраждали випадкові перехожі (зокрема батько з сином), а журналісти УНІАН заявили, що їхній кореспондент отримав удар ногою в живіт.

Напруга спала лише після того, як на місце прибули командувач НГУ Олександр Півненко та голова Офісу президента Кирило Буданов. Ворота відчинили, і всередину почали пускати людей для перевірки приміщень.

Що виявили всередині

Поява офіційних осіб дозволила оцінити масштаб того, що відбувається, проте свідчення очевидців та влади суттєво розходилися.

Олександр Півненко підтвердив, що будівля орендована підрозділами «Азова» (зокрема, 1-м корпусом НГУ/в/ч 3121) як «тимчасовий пункт дислокації». Туди після ТЦК доставляють мобілізованих для первинного оформлення перед курсом бойової підготоки, а також повернутих бійців після СЗЧ.

Відомості про кількість людей, які утримувалися на об'єкті, суттєво різняться. Очевидці спочатку говорили про 40 утримуваних. Жінка, яка увійшла всередину з поліцією, нарахувала 25–30 людей. Сам Півненко пізніше заявляв про 18 військовослужбовців, а голова Офісу президента – про 14 військовослужбовців.

В результаті огляду людей, які утримувалися під охороною на об'єкті, з'ясувалося, що чотири людини дійсно мали явні сліди побиття та гематоми. Військові визнали, що ці люди потребували допомоги, і перевели їх до медичного центру Нацгвардії, проте зрозумілих пояснень про походження травм усередині «підвалу» не було представлено.

Кирило Буданов відкрито заявив, що такі об'єкти по всій Україні не рідкість. Це обумовлено масовістю відходу бійців у самоволку та необхідністю конспірації від російських ударів. Наскільки законними є ці об'єкти, глав Офісу не уточнив.

 Реакція правоохоронних органів

Центральним елементом офіційної реакції держави стали заяви Міністерства внутрішніх справ. Міністр внутрішніх справ України Іван Виговський категорично спростував повідомлення про існування так званих «тортурових» підвалів, назвавши ці публікації стовідсотковими фейками.

За словами голови МВС, всю ситуацію навколо будинку в Петропавлівській Борщагівці було штучно роздуто в рамках цинічної схеми щодо виведення військовослужбовців з-під відповідальності.

Напередодні штурму медійну активність розвинула жінка на ім'я Валентина, яка представлялася лікарем та заявляла про критичний стан утримуваних (переломи хребта, відсутність слуху, стоми). Як з'ясувалося, Валентина пов'язана із низкою приватних медичних та громадських структур. Міністр заявив, що ця жінка прибула на місце зовсім не для надання медичної допомоги, а в рамках спеціальної схеми витягування ухилянтів. Іван Виговський наголосив:

"Це своєрідна схема витягування ухилянтів ... Ця дама з цією метою і їхала" 

Міністр додав, що чоловік Валентини раніше також самовільно залишив військову частину (СЗЧ), а вона ховала його вдома.

У рамках цього епізоду правоохоронці вже затримали дану, яка видавала себе за медика, та водія автомобіля швидкої допомоги. Подробиці пред'явлених ним підозр та процесуальний статус затриманих уточнюються.

Командир полку «Азов» Денис Прокопенко також охарактеризував те, що сталося, як ретельно сплановану провокацію, вигідну РФ, мета якої — дискредитувати українських військовослужбовців.

У свою чергу, Служба безпеки України розгорнула безпрецедентні оперативно-слідчі дії, кваліфікувавши події як загрозу національній безпеці. СБУ порушила три кримінальні справи — за фактами перешкоджання законній діяльності ЗСУ, розповсюдження закритої інформації про розміщення сил оборони, а також масових заворушень.

Заступник голови СБУ Іван Рудницький повідомив на брифінгу, що спецслужба встановила особи приблизно 100 осіб, причетних до організації та активної участі у сутичках. За їх адресами проводяться масові обшуки, вирішується питання про затримання організаторів, які, за даними слідства, наперед готували акцію для створення керованого резонансу.

Інцидент у Петропавлівській Борщагівці оголив глибоку кризу тилового забезпечення мобілізаційних процесів. З одного боку, суспільство зіштовхнулося із реальністю неформальних дисциплінарних ізоляторів для бійців СЗЧ та жорсткими методами примусу. З іншого боку, офіційний Київ в особі МВС та СБУ кваліфікував протести як сплановану деструктивну спецоперацію та мережу схем із порятунку ухилістів, жорстко припиняючи будь-які спроби розхитати ситуацію зсередини у розпал війни. Розслідування цієї справи продовжується, і його результати багато в чому визначать подальші правила взаємодії держави та суспільства у болісному питанні мобілізації.

Реакція користувачів соціальних мереж

Події викликали бурхливу реакцію в соціальних мережах. При цьому думки користувачів і лідерів думок розділилися практично порівну:

Критика системи. Багато користувачів та правозахисно-орієнтовані паблики були шоковані самою новиною про існування неформальних ізоляторів («підвалів») для мобілізованих та бійців із СЗЧ. У соцмережах активно писали, що практика «вибивання» дисципліни та утримання людей без суду та адвокатів «пробила чергове дно» у болючій темі мобілізації. Особливе обурення викликали кадри з постраждалими людьми та мовчання військових структур у перші години скандалу.

Прихильники версії про «російський слід» та провокацію. Інша частина користувачів (що розділяє позицію командування та МВС) обрушилася із жорсткою критикою на учасників акції та «активістів». У пабликах розганялися пости про те, що протести були штучно інспіровані, а фігурантка-медик і блогери працювали на дестабілізацію тилу. У цьому сегменті соцмереж домінувала теза:

«Зараз не час розгойдувати човен і влаштовувати бунти, країна воює, а такі акції — подарунок для російської пропаганди»