Давня стоматологія була дорогою: про що розповів старовинний череп із золотими зубами

Подорож черепа Болінао до наукової спільноти розпочалася з археологічних розкопок під керівництвом Національного музею Філіппін. На місці розкопок Балінгасай, де виявили череп, також знайшли 67 інших черепів та керамічних виробів, датованих періодом ранньої династії Мін у Китаї (близько 15 століття нашої ери). Вчені оцінили вік черепа між 14 та 15 століттями нашої ери,  пише  Ancient Origins.

Найцікавіше криється у складній зубній орнаментиці, виготовленій із золота. Зуби черепа прикрашені численними золотими цятками, ретельно розташованими так, щоб утворювати дивовижний візерунок, що нагадує риб'ячу луску. Ці зубні прикраси мають приблизно 10 міліметрів завширшки і 11,5 міліметрів заввишки.

За словами Кампо Абета, відомого дослідника, золоті лусочки були переважно на зовнішній поверхні верхніх та нижніх різців та ікол, що в сукупності створювало приголомшливий візуальний ефект. Ретельна майстерність, необхідна створення цих вишуканих прикрас, заінтригувало вчених, які також розглянули потенційний дискомфорт, що вони могли викликати у власника.

Подальше дослідження показало, що зуби просвердлили, а отримані отвори заповнили золотими дисками, пробками, кілочками та дротом. Кожен тип золотих прикрас мав особливий зовнішній вигляд. Безперечно, власник прикраси повинен був мати сліпучу усмішку, але саму процедуру, ймовірно, супроводжував значний біль.

Варто відзначити, що практика золотих прикрас не рідкість у цій частині світу. До приходу християнства на Філіппіни прикрашати зуби золотом було найпоширенішим звичаєм, який розглядався як символ престижу та краси.

У давнину, коли ювелірна справа ще набула популярності, люди вдавалися до фарбування зубів різним корінням і рослинами, щоб отримати різні кольори. Однак з плином століть золото стало дуже затребуваним, вказуючи на владу та багатство.

Хроніки ранніх дослідників проливають світло поширеність цієї практики на дохристиянських Філіппінах. Антоніо Пігафетта, хроніст експедиції Магеллана 1521, дивувався великій кількості золотих прикрас, які носили тубільці, відзначаючи, що один вождь мав "три золоті плями на кожному зубі". Коли цей вождь усміхався чи говорив, його зуби мерехтіли так, наче були оковані золотом.

А тому прикрашати зуби золотом було поширеною та звичною традицією серед різних племен, що населяли дохристиянські Філіппіни, включаючи регіон, де знайшли череп Болінао. Проте з прибуттям європейських колоністів та подальшим поширенням християнства цей звичай швидко загубився.