Мешканка Миколаївської області відновлює будинок та пасіку після обстрілів та затоплення

Мешканка села Яківлівка Миколаївської області Віра Дубовенко пережила обстріли, евакуацію та затоплення після підриву Каховської ГЕС. Повернувшись додому, жінка самостійно відновлює будинок та господарство.

Про життя під обстрілами та відновлення господарства Віра розповіла кореспондентам «Суспільного».

 

«Спали одягненими»: початок повномасштабного вторгнення

Повномасштабне вторгнення Віра Дубовенко зустріла вдома, у селі Яківлівка. За словами жінки, вона бачила, як ракети пролітали над її подвір’ям. Тоді ж неподалік села проходила колона російських військових.

«Колона була дуже велика — там більше тисячі одиниць техніки. Вони йшли рано-вранці туди, на Баштанку. Це там, де їх розбили, а потім вони повернулися назад, уже розрізнено. І до нас сюди заїжджали. Це взагалі дуже рано було. А окупації тут не було. У нас тут була лінія зіткнення — нуль», — згадує жінка.

Вперше село масово обстріляли 1 квітня 2022 року. Пізніше мешканці настільки звикли до цього, що могли передбачати чергову атаку, каже Віра Дубовенко.

«Коли більше, коли менше обстрілювали — ще можна було терпіти. А вже 7 травня почали нас постійно обстрілювати щодня. І ми вже навіть знали, коли нас сильно обстрілюватимуть — це вечір», — каже мешканка села.

Родина Віри евакуювалася з рідного села на сім місяців. Жінка каже, що додому іноді приїжджали, але повністю повернутися вдалося лише у листопаді 2022 року.

«У кут будинку прилетіло, розбило пів даху, вікна, двері повилітали. Усе, що було в передній кімнаті, там усе рознесло. На кухні також повилітали вікна та двері», — каже Віра.

Підрив Каховської ГЕС та підтоплення села

Коли 6 червня 2023 року російські війська зруйнували дамбу Каховської гідроелектростанції, вода дійшла до Яківлівки за два дні, згадує жінка.

«Ми не думали, що до нас сюди зайде вода. Тим паче вода йшла проти течії. Спершу вона потроху прибувала. Добре, що чоловік тоді був недалеко звідси. Він приїхав із хлопцями, допомогли деякі речі винести. І я жила майже два місяці у своїх знайомих на верхній вулиці. Корову вивели, свиней вивезли, курей зібрали до кліток», — каже жінка.

За словами Віри Дубовенко, вода піднялася більш ніж на метр і не спадала близько чотирьох днів.

«Довкола було страшне болото, стіни у нас були мокрі ще до минулого року. Довелося викидати підлогу, міняти перегородки, здирати штукатурку, заново штукатурити. У мене на кухні та в будинку печі обвалилися, довелося їх прибирати», — згадує Віра.

Відновлення будинку та пасіки

Коли 12 лютого 2023 року чоловік вступив до лав ЗСУ, відновлювати будинок та господарство Вірі довелося самостійно. Допомагали волонтери та місцева влада.

«І дошки привозили, і цемент нам давали, і шпаклівку, лінолеум привозили. А так ремонт робили самі. Дах нам допомагали робити “Ангели Спасіння”. Вони перекрили половину даху. А так — більше ніхто», — каже мешканка Яківлівки.

До початку повномасштабного вторгнення сім’я тримала пасіку — було 70 вуликів. У 2022 році залишилося 15, а вже у 2023-му загинули всі бджоли.

«Торік, у листопаді, я подала на грант, мені виділили гроші — це JERU. Я ці гроші витратила на вулики, бо вулики були після води, у поганому стані».

Незважаючи на всі труднощі відновлення господарства, Віра каже, що не могла залишити будинок і була рада повернутися.

Нагадаємо, масована ворожа атака: у Києві та Харкові є загиблі та постраждалі.