У Миколаєві міністр освіти розповів, скільки ухилянтів «ховається» у вишах і що з ними робитимуть

Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий припустив, яка кількість військовозобов’язаних могла вступити цього року до закладів вищої освіти саме з метою уникнути мобілізації.

Про це він говорив у четвер, 1 серпня, на своєму брифінгу в Миколаєві, відповідаючи на запитання від журналіста.

Міністр зазначив, що ці дані ще не аналізували, оскільки вступна кампанія щойно завершилася. Але проведені перевірки деяких закладів освіти різних форм власності вже дозволяють зробити попередні висновки.

- Кількість чоловіків віком від 25 років і кількість цієї ж категорії у довоєнному періоді, це зростання дозволяє нам висунути гіпотезу, що біля 200 тис. чоловіків вступають у заклади вищої освіти на різні рівні — бакалаврат, магістратура, аспірантура, навіть фахова передвища — саме з огляду на цю мотивацію (уникнення призову, - прим. авт.). Ця проблема була взята у фокус нашої уваги. Була проведена нарада, і не одна, на рівні прем’єр-міністра і Офісу президента. Був долучений до наради, яка проводилась головами обласних військових адміністрацій. Вони, в свою чергу, провели наради з ректорами і представниками силового сектору. Будемо дуже уважно перевіряти, звертати увагу на це явище. База даних нам дасть загальні показники, і ми ще раз пройдемось по тих “аномаліях”, які ми там виявимо, - зазначив Оксен Лісовий.

Він наголосив, що влада фокусує свою увагу на цьому питанні не лише тому, що від цього “страждає” мобілізація.

- Коли ми зосереджуємося на організації фіктивного навчання в закладах освіти, це призводить до деградації системи вищої освіти. Є таке поняття, як фіктивний людський капітал — коли диплом фахівця видається людині, але вона не працює за цим дипломом. Ми собі думаємо, що ми профінансували державним замовленням, скажімо, п’ять тисяч інженерів — а ці п’ять тисяч інженерів працюють офіціантами або кур’єрами. Держава заплатила за їхнє навчання, і у нас досить високі інвестиції. Якщо подивитися на різні країни, держава виділяє досить великий відсоток від валового продукту на вищу освіту, але при цьому ефективність недостатньо висока, - констатував міністр.

Вирішити цю проблему спробують шляхом зміни критеріїв фінансування вищої освіти.

- Ми дискутуємо щодо питання введення такого критерію, як працевлаштування після закінчення закладу вищої освіти. І якщо прийдемо згоди щодо введення такого критерію, це впливатиме на фінансування закладів вищої освіти. Окреме питання — це гранти на навчання, які ми ввели на загальну суму 308 млн гривень. Це кошти, які ми виділяємо ГРОМАДЯНИНУ. Як у нас відбувалося фінансування? Кошти державного фінансування заходять в університет, і університет набирає студентів. Кошти — в університеті. Студенту не сподобалося навчання — він переходить до іншого університету, і переходить уже на контракт. Або, якщо пощастить, на держзамовлення, але яке вже є там. Тут же інша механіка, інша філософія: гроші дають на навчання ТОБІ. Ти йдеш в університет, тобі не сподобалось — ти свої гроші звідти забрав і пішов в інший університет... Подивимося, як спрацює цей експеримент в цьому році, куди піде молодь з цими грантами, які університеті отримають додаткове фінансування за рахунок цих грантів, як будуть розвиватися регіональні, галузеві університети. Це цікавий експеримент, і я переконаний в тому, що це правильна філософія, - сказав Оксен Лісовий.