У облраді представили три варіанти оновленого дизайну гербу Миколаївської області

У Миколаївській обласній раді представили варіанти оновленого гербу регіону.

Відповідні ескізи було розміщено на офіційному сайті.

Усього представлено три дизайни територіальної символіки.

“Пропонуємо Вам організувати ознайомлення мешканців ваших громад із запропонованими варіантами символіки, зібрати пропозиції та зауваження від мешканців, депутатського корпусу, істориків та краєзнавців на місцях та надати узагальнені пропозиції від територіальної громади до Миколаївської обласної ради”, - йдеться у описі.

Перший варіант

Герб виконано у формі прямокутного щита із заокругленою нижньою частиною, хвилеподібно поділеного на синє та срібне поля.

На верхньому синьому полі в центрі розміщено поясне зображення святого Миколая із золотим німбом над непокритою головою.

Правицею він благословляє жителів області та її гостей, а лівою рукою притискає до себе золоте Євангеліє. Святий зображений у золотистій ризі та омофорі у формі літери Y - традиційному елементі його іконографії.

Риси обличчя чіткі: високий лоб, уважний і водночас лагідний погляд пастиря, що поєднує доброзичливість і принциповість.

Ліворуч від постаті розташовано козацький хрест - символ історичного зв’язку миколаївської землі із Запорозьким козацтвом. Подібні хрести збереглися на козацьких похованнях в регіоні, а сьогодні використовуються в емблематиці Збройних Сил України.

Праворуч зображена восьмикутна зірка - давній символ вічності, космічного порядку, вірності обраному шляху, удачі та щастя.

За основу зображення святого взято лик з пам’ятника, створеного скульптором І. Булавицьким, який також є автором першого в незалежній Україні герба Миколаївської області, та встановленого у Каштановому сквері на вулиці Соборній.

На нижньому срібному полі зображено дві сині хвилі - символи головних річок області, Південного Бугу та Інгулу, які охоплюють своїми водами територію регіону. Водночас хвилі підкреслюють вихід області до Чорного моря.

Щит вписано в еклектичний золотистий картуш, увінчаний вінцем із пшеничних колосків, квітів соняшника та дубового листя. Це символізує Миколаївщину як край розвиненого землеробства, хліборобства й лісівництва.

У центральній частині картуша розміщено якір - знак того, що регіон є центром суднобудування України.

Обабіч картуша розташовано елементи таврійського розпису - виноградні грона та морські маяки. Виноград символізує історію виноробства краю, що тягнеться з давніх-давен, а маяки - значну кількість морських навігаційних споруд у регіоні.

Другий варіант

Цей герб розроблено проєктною групою Миколаївської ОВА за участі діючих військовослужбовців 30-го армійського корпусу Морської піхоти ВМС України та 3-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України, а також авторів сучасної символіки Збройних Сил України.

Усвідомлюючи визначальну роль Миколаївщини у збереженні української державності під час повномасштабної війни, автори поставили за мету поєднати історичну спадщину регіону із сучасними подіями.

У 2022 році область стала щитом Півдня України, стримавши наступ чисельно переважаючих військ РФ. Миколаїв, Баштанка та Вознесенськ отримали почесне звання міст-героїв України.

Саме з території Миколаївщини було сформовано плацдарм для звільнення правобережжя Херсонщини та захисту Одещини.

Водночас проєкт покликаний спростувати наративи про «відсутність» цивілізаційних процесів у регіоні до приходу російських військ у XVIII столітті. Автори звернулися до античного періоду, описаного Геродотом та підтвердженого археологічними матеріалами.

Окрім цього, територія сучасної Миколаївщини була важливою частиною античного світу, зокрема Скіфії. Про це свідчать археологічні пам’ятки, знахідки монет-«борисфенів», матеріальна культура Ольвійської держави, а також історичні топоніми.

Щодо збройного спротиву, у 331 році до н. е. під час походу намісника Олександра Македонського Зопіріона на Ольвію скіфсько-еллінський союз завдав нищівної поразки його війську.

Після цього Ольвійський поліс почав використовувати скіфські символи влади як герб та карбувати їх на мідних монетах-«борисфенах», що розглядається як знак визнання ролі скіфів у захисті міста.

Керуючись принципами історизму та рекомендаціями Українського геральдичного товариства, проєктна група поставила за мету не створення нових символів, а відтворення одного з найдавніших регіональних знаків - герба Ольвійського полісу відповідного періоду.

Представлений герб має наступний вигляд:

- у золотому щиті іспанського типу на лазурному тлі у лівому полі зображено золоту сокиру-скипетр - символ влади, яка, за легендами, була дарована скіфам для впорядкування земного хаосу;

- у правому полі - золотий лук і бойовий пояс із чашею як символи військової аристократії у понад тисячолітній історії цивілізаційних процесів на території сучасної України;

- у нижньому срібному полі - дві лазурні хвилі, що символізують головні річки регіону - Південний Буг та Інгул.

Відмова від символіки періоду російської колонізації Півдня України та звернення до античної геральдичної традиції підкреслює історичну тяглість регіону. Новий герб покликаний зафіксувати спадщину культури, звитяги та долю Миколаївщини як щита Півдня України.

Концепція проєкту виражена у гаслі: «Беремо з античності вогонь, а не попіл!»

Третій варіант:

Герб виконано у формі напівкруглого геральдичного щита зі співвідношенням ширини до висоти 5:6.

На синьому полі зображено золоту античну амфору та покладені навхрест золотий козацький спис і срібний морський якір.

Поверх них розміщено червоний щиток із зображенням срібного оленя з повернутою назад головою та піднятою правою передньою ногою, якою він притримує скошений ліворуч золотий спис.

Срібний якір уособлює розвиток кораблебудування та портової інфраструктури регіону, що має вихід до Чорного моря. Водночас якір є традиційним християнським символом надії, вірності та стійкості.

Козацький спис - козацький атрибут, який символізує захист земель, прикордонну службу і готовність до бою. Він втілює мужність і оборону.

Антична амфора - символ давньогрецької культури, гармонії та спадкоємності цивілізаційних процесів.

Вона уособлює морську торгівлю та культурну спадщину античних поселень регіону, зокрема Ольвію, острів Березань і городище «Дикий Сад». Амфори використовували для зберігання зерна, води та вина.

Зображення оленя у малому червоному щитку відтворює емблему Буго-Гардівської паланки Війська Запорозького (1734–1775 рр.), зимівники якої розташовувалися на території сучасної Миколаївщини (Гардів острів, Соколи, Вознесенськ, Мигія тощо).

Подібний символ - олень зі списом - використовується також на шевроні 123-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ, яка з 2022 року стоїть на захисті Миколаєва та області від російської агресії.

Олень - символ воїна, людської душі, відродження, відваги і чистоти. У слов’янській традиції олень - священа тварина, яка є уособленням захисту і пам’яті про предків.

Синій колір щита означає мудрість, довіру та духовність.

Червоний колір малого щитка символізує хоробрість, мужність і благородство.

Зауваження та пропозиції просять надіслати до 17 березня на електронну адресу обласної ради, а саме: [email protected].