Командир взводу снайперів "Привид" окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького Олександр розповів УНІАН про ситуацію на Покровському напрямку, зміни у тактиці ворога, чи дошкуляють снайперам дрони і як вдається цьому протидіяти.

Одна з ключових тем в українському інформаційному просторі – спроби російських військ перерізати трасу Краматорськ-Добропілля. В ОСУВ "Дніпро" зазначають, що на цьому напрямку повз першу лінію українських позицій противник просочується малими групами. Водночас перший корпус Національної гвардії України АЗОВ, який зайняв там смугу оборони, заявляє, що обстановка "залишається складною і динамічною": противник зазнає значних втрат у силі та техніці.

Про ситуацію на Покровському напрямку, тактику наступу росіян та стримування ворога Силами оборони України УНІАН поговорив із командиром взводу снайперів "Привид" окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького Олександром.

Олександре, розкажи, будь ласка, як зараз змінилася тактика та інтенсивність штурмів противника на цьому напрямку?

Ну, ми тут вже достатньо давно. За весь період тактика противника час від часу змінювалась, але, зазвичай, росіяни більше просуваються мілкими групами. Зараз є місця, де вони збільшують свої групи в чисельності – понад п’ять, шість осіб. Але все одно основна тактика – це рух мілкими групами.

Річ у тім, що для них застосовувати техніку в умовах, які ми їм створили, дуже складно - техніка практично не доїжджає до позицій. Тому вони обрали для себе такий оптимальний варіант – малі групи.

Скажи, будь ласка, чи є зараз комунікація з новими полоненими росіянами? Що вони розповідають про накази їхніх командирів? Зважаючи на те, що зараз вчергове плануються великі переговори, можливо, їх командири дають накази щось форсувати, більше атакувати, кидають особовий склад у м’ясні штурми?

Ну, звісно, є комунікація з полоненими, їх постійно в достатній кількості. Всі вони, як один, говорять про те, що в них немає можливості відходити назад. Тобто, вони йдуть вперед, і якщо бачать наші війська, то, більшою мірою, вони просто здаються в полон, тому що шлях у зворотному напрямку для них – це смерть.

Тобто, лишається практика російських загрядотрядів, які фактично розстрілюють ці штурмові групи?

Так. І, більшою мірою, це їхні ж командири.

Тобто російські офіцери беруть безпосередню участь у розстрілі своїх солдатів?

Я свідком цього не був, але, зі слів полонених, це практикується дуже чітко.

Розкажи, як дрони зараз впливають на роботу снайперів? Чи ворог застосовує їх для пошуку снайперських груп?

Більшою мірою дрони використовуються на шляхи логістики. Для снайперів, як і для звичайної піхоти, це велика проблема. Найскладніша задача – дістатися до позиції, коли всі шляхи, всі переміщення контролюються FPV-дроном (як з нашого, так і з їхнього боку). Це, на жаль, одна зі складових війни. І відійти від цього неможливо. Тому ми намагаємося якось пристосовувати, змінювати системи РЕБів, системи заїздів… Але проблема є, і вона дуже важлива.

Яка зараз тенденція по кількості уражень ворожих цілей саме вашими снайперами? Чи збільшилась кількість вбитих ворогів у порівнянні з весною, наприклад?

Дивіться, тенденція постійно змінюється. Є періоди, коли менший рух, є періоди, коли рух інтенсивніший. Зараз ця кількість збільшена. Якщо брати за рік загалом, то мова про дуже велику кількість. Якщо брати по місяцях, або якихось періодах, то десь більше, десь менше, зараз – більше…

Чи можна підрахувати, скільки ворогів вами знищено?

З серпня 2024 року виключно в моєї групи - близько тисячі.

Якщо порівняти весна-літо, які пропорції по кількості знищених ворогів?

Дуже складно сказати. Взимку рух трішки менший був, тому що росіяни намагалися знайти якісь укриття і було складно звідти їх викурювати. Зараз, на жаль, багато зелені і в них з'явилася можливість пересуватися вздовж смуг посадок, їх складніше ідентифікувати… Але все одно, за рахунок тих приладів, які маємо, ми працюємо, продивляємося посадки частково.

Багато залежить від інтенсивності їх штурмових дій. Було таке, що взимку їх багато було, а було й таке, що багато було влітку…

Зараз серпень. По відчуттях, це вже кульмінація? Чи вони продовжують нарощувати темп своїх м’ясних штурмів?

Це питання сформульовано трохи неправильно. Адже все залежить від поповнення противника особовим складом. Періодично воно відбувається, є конкретні дані, скільки, в яких місцях є надходження. Ми намагаємося в тих напрямках інтенсивніше працювати. Якщо поповнення вже значно мірою знищене, то на тому напрямку трошки затихає інтенсивність.

Чи останнім часом у вашій роботі були якісь цікавинки, якісь дальні постріли тощо?

Це відбувається періодично, протягом року. Щотижня у нас є підтверджені постріли на рівні трьох кілометрів. Є чітко підтверджені влучання в голову з великого калібру на дистанції 2 кілометри 100 метрів… Тобто, це тенденція. Але зараз, за рахунок великої кількості противника, ми навіть не акцентуємо увагу на самих пострілах, ми акцентуємо увагу на припинені руху ворога.

Чи змінюються потреби снайперів в екіпіровці, маскуванні зброї через інтенсифікацію застосування дронів?

Ми постійно модернізуємося. Є організації, які нам в цьому допомагають. Є ряд маскувальних засобів, які допомагають у прикритті від дронів. Але як би це не виглядало, найкраще - це розум військовослужбовця, снайпера або піхотинця, який на досвіді знає, як краще, де краще. А засоби - це вже допоміжне. Це залежить від структури - "зелень" чи урбанізована зона, щоб підстроїтися під певний ландшафт. З собою треба тягати мільйон різних варіантів. Тому найбільш ефективно - це не відрізнятися від основи - піхоти.